Святкування Різдва

7 січня церква "Воскресіння" перебувала у особливо піднесеному настрої, адже в цей день святкувала народження Свого Господа та Спасителя Ісуса Христа. В такий день завжди є над чим замислитися, що проаналізувати та у чому обновитися перед Богом. Церква в єдності славила Свого Творця, прославляла Його у псалмах, віршах, молитвах та однодушно роздумувала над Божим Словом.  

Радість Різдва

(Ісая 7:14) В перекладі з івриту ім'я Еммануїл означало "з нами Бог". Вже в ті далекі часи Бог почав відкривати через пророка Ісаю, що Він прийде на землю, і з тих пір завжди перебуватиме поряд з нами.

Коли Христос починав служіння, серед ізраїльського народу було багато хворих, лунатиків, біснуватих. Це було одним із наслідків Божого мовчання на протязі 400 років. Господь замовк, як і обіцяв, після останнього пророцтва Малахії, коли священики перестали виконувати свої функції, і мовчав аж до приходу Ісуса Христа. З тих пір Бог заговорив до людей у Сині. Зараз в Україні відбувається приблизно те саме. Священики ведуть народ лише до свят та обрядів замість поклоніння живому Богові в дусі та істині. Суть народження Христа – обновити це поклоніння. Бог не живе в храмах, Він хоче жити в людських серцях. Сам Ісус хоче народитися у кожному серці, тоді ім’я Еммануїл набере особливого змісту в нашому житті.

Давайте більш детально розглянемо деякі уривки Писання, які допоможуть нам глибше усвідомити суть Христового Різдва:

(Луки 2:10-14) Різдво – це ініціатива Батька. План спасіння людства був у Бога ще від самого початку. Христос говорив, що прийшов не від Себе, Його послав Батько. Люди втратили зв’язок з Богом через гріх, проте отримали шанс відновити стосунки через Його Сина Ісуса Христа.

(Івана 9:39-41) Різдво – це демонстрація людям їхньої гріховності. Без Христа людство сліпо тоне в релігії. Релігійні лідери того часу дійсно були духовно сліпими, інакше пізнали би в Ісусі Месію. Знання обрядів не спасає нас від гріха, це може зробити лише Христос.

(Матв. 9:13) Різдво – це крок назустріч грішникам. Гріх живе в людині від народження, він сильніший за неї. Без Христа ми не здатні з ним впоратися. Тому Христос народився для нас, грішних людей. За нас Він і помер, взявши наші гріхи на Себе.

(Івана 13:34) Різдво – це втілення Божої любові. Ісус прийшов на землю, щоб показати людям любов, розкрити її суть.

Сутність Христової любові до людства полягає в тому, щоб: 

  • (Івана 18:37-38) Відкрити нам істину. Ісус хоче відкрити нам очі, що істина – це не щось, а Хтось – Сам Ісус Христос.
  • (Матв. 11:28-29) Утішити наші душі. Сама людина не здатна знайти спокій. Крім Христа, її ніщо і ніхто не зможе заспокоїти.
  • (Матв. 8:16-17) Зцілити хвороби. Ми живемо посеред гріхів та хвороб. Христос прийшов, щоб зцілити нас від хвороб і гріха.
  • (Івана 10:10) Дати життя. Христос хоче дати нам життя з надлишком. Ми зможемо це отримати і користуватися, тільки якщо приймемо Ісуса Христа.
  • (Одкр. 21:1-3) Подарувати небеса. Ісус Христос дарує нам вічне життя на небесах у незмінній Божій присутності.  

Наша відповідальність:

  • (Матв. 2:1-2) Шукати Христа. Ми маємо прагнути Його присутності у кожному дні нашого земного життя і поклонятися Йому.   
  • (Матв. 2:2-10) Слідувати за Ним. Ісус – дороговказ, зірка над шляхом, яким ми маємо іти. Мудреці зі сходу були багатими людьми, матеріально вони мали все, проте прийшли поклонитися новонародженому Ісусу, бо потребували Бога і шукали Його.
  • (Матв. 2:5-6) Свідкувати про Нього. Якби якась людина спасла нам життя, ми би розповідали про це всім оточуючим. Ісус так само нас врятував. Люди ніколи не зможуть дати нам того, що дав Він, тож свідкуймо про Нього завжди і на всякому місці!
  • (Матв. 2:11) Віддавати себе Йому. Наша жертва Богові починається з дрібниць: зранку читання Слова, на протязі дня доброта, піклування, молитва про людей. Це ті невеличкі речі, мінімальні дари, які ми можемо принести нашому Спасителю зі свого боку.
  • (Матв. 2:11) Поклонятися Йому. Згадайте життя таких персонажів, як Йосип та Даниїл. Вони не погодилися на чужу віру, і з часом інші також увірували в істинного Бога через приклад їхнього життя. Ми повинні так само поклонятися нашому Господу, де б ми не знаходились.

Ісус Христос зробив все, що повинен був зробити для людства: Він народився на землі, прожив безгрішне життя, помер за наші гріхи та воскрес у третій день, як і було про Нього написано. Тепер наша черга робити те, що ми повинні робити, як християни та послідовники Христа, щоб Його народження не виявилося марним у нашому житті!

(проповідь Ігоря Яцишина)