Новини

Що означає церква?

Буває, що ми маємо неправильне уявлення про церкву. Відкрийте інтернет, наберіть у пошуку слово "церква", натисніть картинки, і ви ніде не побачите фотографій людей, ви побачите одні будівлі. І це в той час, коли Біблія чітко говорить нам про те, що церква – це люди, а Бог живе не в рукотворних храмах, а в людських серцях Духом Святим. Це ще раз підтверджує той факт, що віра в Бога і християнська культура – різні речі. Справжня віра в Бога базується на відносинах з Ним.

(Матв. 16:13-28) Що ж таке церква? Давайте разом звернемося до Писання. Отже, церква – це:

  • (Еф. 2:13-22) Сам Христос, Який є її основою. Якщо запитати у людей, хто такий Ісус Христос, рідко почуєш визначену відповідь. Христос – це Той, в Чиїй руці знаходиться всесвіт. Це Той, Хто став Богом у плоті і прийняв хресну смерть заради того, щоб ми стали церквою.

Люди високого духу

Хто така людина високого духу? Прочитавши у Старому заповіті книгу Даниїла, стає зрозумілим, що пророк Даниїл є яскравим біблійним прикладом такої людини. Люди високого духу не прогинаються під світ, бажають зберегти свою чистоту і святість перед Богом.

(Дан. 1:8) Людина високого духу – це людина рішення. Потрапивши до полону, Даниїл поклав у своєму серці не осквернятися. Він тоді ще не вмів толкувати сни, був простим хлопцем, якого забрали з рідного дому, але він був твердим у своїх рішеннях. Нам часто буває потрібно вчитися приймати рішення і жити по ним. Ми по прикладу Даниїла повинні уміти показати, що твердо стоїмо у заповідях Царства Божого. Бог благословляє рішення, коли ми хочемо іти за Ним.

Сестринський табір

З 23 по 27 квітня сестри церкви "Воскресіння" їздили до молитовно-оздоровчого центру "Фавор" м. Радомишль у сестринський табір. Тема табору називалася "Жінка у церкві". Три дні вивчення присвячувалися таким підтемам:

1. Характер жінки у повсякденному житті.

2. Поведінка жінки у церкві.

3. Відповідальність жінки у суспільстві.

Окрім спільного вивчення Писання, дослідження і обговорення цих питань на малих підгрупах, сестри отримали чудову нагоду поспілкуватися, краще пізнати одне одного, погуляти мальовничими стежками, насолодитися прекрасними краєвидами лісового озера. Ввечері усі бажаючі мали змогу відвідати сучасний spa-комплекс з басейном, сауною та джакузі. В цілому це був прекрасний час для роздумів та відпочинку. Хочеться вірити, що ні одна сестра не повернулася додому без певної відповіді та настанови від Бога на її майбутнє життя у Христі.  

Як правильно управляти тим, що нам дає Бог

Ісус Христос наводив для людей притчі, щоб утверджувати істини. Давайте разом розглянемо деякі з них.

(Луки 16:1-12) Хто уособлений у цій притчі? Багатий чоловік – це Бог. Управитель – людина. Суть цієї історії у тому, що всі ми є свого роду управителями. Бог дає нам життя, здоров’я, розум, все, що у нас є. Він вимагає від управителя звіту, як той живе, як витрачає те, що довірив йому Хазяїн. Управитель у притчі зрозумів, що прийшла пора подумати про майбутнє, бо чинив неправильно, і на нього чекала кара. Тоді він прийняв рішення рятуватися і почав виправляти питання боржників Хазяїна. Управитель придумав план, який міг би вирішити проблему і вирушив до боржників. Боржники – це люди, не народжені згори, які повинні покаятися, охреститися, вирішити питання з Богом. Сьогодні ми часто живемо, не зачіпаючи людей, не говорячи їм про Христа, а це треба робити.

Де скарб твій, там серце твоє

(Матв. 6:19-34) Що таке справжні цінності? Це те, що є вічним. Вічною є, насамперед, людська душа, тому вона – найбільша цінність. Ми повинні бути уважними до того, куди дивляться наші очі, що ми робимо, куди йдемо, бо напрямок нашого погляду відображає наші цінності. Ми повинні навчитися контролювати себе в тому, щоб дивитися лише на ті речі, які нас повчають. Наше око повинно бути направлене на те, щоб бачити не недоліки, а потреби других людей. Про самих себе ми добре навчилися турбуватися, а чи можемо ми турбуватися про інших? Справді, буває час піклуватися про себе, але є час піклуватися про церкву. Ісус показав приклад, як це робити. Це непросто, але при бажанні ми цілком здатні робити так само. Ми маємо бути цінними одне для одного, як церква. Якщо ви любите свою церкву і Господа, то будете служити у ній так, щоб вона розвивалася.

Пасха наша – Христос, за нас у жертву принесений

16 квітня церква Євангельських християн-баптистів "Воскресіння" м. Рівне зібралася на святкове богослужіння на честь найважливішого для кожного християнина свята – Пасхи. Всі присутні однодушно раділи Господньому воскресінню, вітаючи одне одного словами: "Христос воскрес!" В такий день особливо відчувається радість за те, що ми живі, здорові та спасенні, пісні хвали звучать особливо щиро та проникливо, дитячі виступи недільної школи зворушують до глибини, проповіді сягають самих тонких струн серця, а все навкруг проникнуте відчуттям подяки за жертву нашого Спасителя.

Пастор церкви Олег Бешта, бажаючи розкрити перед присутніми істинний зміст цього прекрасного свята, сказав гарне слово про те, що таке Пасха, як її правильно розуміти та святкувати.

Страждай, дивлячись на Христа

(1 Петра 4:1-2) Ми починаємо жити по Божій волі тоді, коли страждаємо плоттю. Кілька тисячоліть тому Ісус Христос стояв на молитві у Гефсиманському саду, як людина, і просив Батька, щоб чаша страждань пройшла повз Нього. Важливо те, що в кінці молитви Йому вистачало сили говорити: але нехай буде воля Твоя, а не Моя. За цими словами стоять наші спасенні душі… Якби Христос цього не зробив, нас би зараз тут не було, ні наших сімей, ні дітей… Як ми самі сьогодні готові змінювати своє мислення заради того, щоб так само, як Ісус, спасати взятих на смерть, нести відповідальність за тих, хто ще не пізнав Христа?

Успішна церква, яка радує Христа

(Об’явл. 3:7-13) Те, що ми є церквою, не означає, що не треба над собою працювати. Навпаки, потрібно це робити ще більше, бо Господь чекає від нас святості та чистоти. Книга Об’явлення відкриває, якими нас хоче бачити Бог. Давайте на прикладі філадельфійської церкви розглянемо питання про те, що ми повинні робити, якщо хочемо радувати Христа як церква:

  1. Дивитися на Ісуса. Успішна церква прагне Божої святості. Якщо ми бачимо, що Бог Святий, то теж маємо цього прагнути. Не треба порівнювати себе з іншими, особливо з тими, хто помиляється, думаючи при цьому: комусь можна, а мені - ні. Краще наслідуйте Христа. Дивіться на Нього і порівнюйте себе з Ним.

На чому повинна стояти церква

(Дії 2-й розділ) Другий розділ Дій апостолів відкриває нам цінні подробиці з історії становлення першоапостольської церкви. День П’ятидесятниці, сходження Святого Духу, перша проповідь Петра, покаяння народу…

(Дії 2:37-39) В ті дні люди задали Петру і апостолам головне запитання: що нам робити? Це гарне питання для тих, хто прийняв істину. Вони отримали відповідь, що потрібно покаятися, охреститися, прийняти Святого Духа і передавати це далі своїм дітям, родичам, близьким і знайомим. Ця відповідь актуальна для кожної людини, що  увірувала, і до сьогоднішнього дня.

Першоапостольська церква постійно знаходилася разом, раділа, мала діалог одне з одним у простоті серця, і на усіх душах був Божий страх. Повага і страх перед Богом – це те, чого прагне сьогодні кожна церква. Для цього вона повинна постійно перебувати у процесі спілкування з Богом, а її єдність має бути направлена на служіння Йому.

Хто така людина заповіту?

(Еф. 2:11-14) Основа заповіту між людиною і Богом – це кров Ісуса Христа. Бог цінує цей заповіт, тому що це договір, підписаний кров’ю Його Сина.

(Івана 1:12) З цього вірша Євангелія від Івана видно, що всі, хто прийняв і увірував в Ісуса Христа, отримують від Бога законне право називатися Його дітьми. Невід’ємними рисами Божих дітей є розуміння ними того, що відбулося на хресті Голгофи, визнання Ісуса Своїм особистим Спасителем і тверда віра у Нього.

(Бут. 12:1-3, Рим. 4:18-22) Писання змальовує нам життя Авраама – чоловіка з халдейського Уру, який мав комфортне життя, багатство, практично усе, крім нащадків. Бог пообіцяв благословити його, дати потомство, утворити від нього численний народ.

Сторінки