Проповіді

Від чого ми можемо слабнути?

(Євр. 12:12-17) Від чого ми можемо слабнути у своєму християнському житті? Давайте разом роздивимося основні причини:

  1. (Числа 11:4-6) Ми забуваємо, ким були. Ізраїльський народ швидко забув жахи єгипетського полону, і пам'ятав лише смачну їжу, яку їв у Єгипті. Згадаймо життя ізраїльтян і те, як вони страждали у рабстві. Бог, зглянувшись, послав до них Мойсея, який повинен був вивести людей з полону, проте ще на початку шляху народ почав ремствувати і нарікати... Якщо брати наш сьогоднішній день, то якби не Христос, багатьох би взагалі не було у цьому залі. Незважаючи на це, ми схильні забувати, як погано було без Бога, а пам'ятаємо так звані "кращі моменти" з гріховного життя. Так, лукавий завжди нагадає більш-менш позитивні моменти, він ніколи не нагадає жаху та знущань гріха. А Бог завжди нагадує, ким ми були, і що зробив для нас Христос.  Дивлячись на сумний приклад життя Ізраїлю, треба пам'ятати, що Бог дає силу в будь-яких обставинах, аби ми тільки не нарікали, а зверталися до Нього.

Божий стандарт відносин між чоловіком та жінкою

Сьогодні світ пропонує нам масу похотей та брехливих стандартів про природу статевих відносин. Інші країни ці ідеї заполонили вже давно, тепер це доходить і до нас. Люди в світі дедалі більше перестають будь чого стидатися. Тому церква, як ніколи раніше, повинна говорити людям про те, як дивиться на ці питання Бог. Господь закликає нас не жити так, як пропонує світ. Якщо ми будемо дотримуватися Його стандартів, то будемо мати в житті благословення.

(Бут. 1:27-28, 2:21-24) Бог створив нас різностатевими та встановив для нас певні норми: один чоловік + одна жінка. Бог дозволяє інтимні стосунки тільки у шлюбі, а все, що поза цим, Він називає блудом та гріхом. В давні часи чистота взагалі була на рівні життя та смерті. Проте сьогодні у світі осміюється цнотливість. Всім це нібито смішно та принизливо, потрібен так званий "досвід". В той же час мало хто хоче для себе досвідчену жінку або чоловіка…

Ісус – цілитель

(Марка 5:25-34) Давайте сьогодні поговоримо про одну з історій зцілення, викладену на сторінках Євангелія від Марка. Одна жінка на протязі довгих 12 років страждала кровотечою. Вона витратила все, що мала, на лікування, проте нічого не допомогло. В тогочасному суспільстві її хвороба вважалася нечистою, такій людині взагалі було важко спілкуватися з іншими та перебувати у товаристві. Коли та жінка дізналася про Ісуса Христа, то вирішила, що саме Він зможе їй допомогти. Вона відчула, що Христос здатний її врятувати, відшукала Його, і, скориставшись моментом, доторкнулася у натовпі до Його одежі. Кровотеча враз припинилася і вона зрозуміла, що тепер здорова…

Христос відчув силу, яка з Нього вийшла, і почав шукати у юрмі ту, хто це зробив, щоб поговорити та утвердити її віру. Жінка впала перед Ним на коліна, і все розповіла. Христос хотів укріпити та підбадьорити її, щоб вона точно знала, завдяки чому відбулося чудо зцілення. "Дочко, іди з миром, і будь здоровою від хвороби своєї" – які чудові слова вона почула!

Святкування Різдва

7 січня церква "Воскресіння" перебувала у особливо піднесеному настрої, адже в цей день святкувала народження Свого Господа та Спасителя Ісуса Христа. В такий день завжди є над чим замислитися, що проаналізувати та у чому обновитися перед Богом. Церква в єдності славила Свого Творця, прославляла Його у псалмах, віршах, молитвах та однодушно роздумувала над Божим Словом.  

Радість Різдва

(Ісая 7:14) В перекладі з івриту ім'я Еммануїл означало "з нами Бог". Вже в ті далекі часи Бог почав відкривати через пророка Ісаю, що Він прийде на землю, і з тих пір завжди перебуватиме поряд з нами.

Коли Христос починав служіння, серед ізраїльського народу було багато хворих, лунатиків, біснуватих. Це було одним із наслідків Божого мовчання на протязі 400 років. Господь замовк, як і обіцяв, після останнього пророцтва Малахії, коли священики перестали виконувати свої функції, і мовчав аж до приходу Ісуса Христа. З тих пір Бог заговорив до людей у Сині. Зараз в Україні відбувається приблизно те саме. Священики ведуть народ лише до свят та обрядів замість поклоніння живому Богові в дусі та істині. Суть народження Христа – обновити це поклоніння. Бог не живе в храмах, Він хоче жити в людських серцях. Сам Ісус хоче народитися у кожному серці, тоді ім’я Еммануїл набере особливого змісту в нашому житті.

Давайте більш детально розглянемо деякі уривки Писання, які допоможуть нам глибше усвідомити суть Христового Різдва:

Важливість виконання Божої волі

(Івана 12:47-48, Матв. 7:21-29) Христос сказав, що прийшов не судити світ, а спасти, але в останній день нас буде судити Його Слово. Сьогодні кожний з нас чимось себе виправдовує перед Богом, але чим ми оправдаємося, коли прийде останній день? А він неминуче настане для кожного з нас...

(Дії 17:30) Хто тоді виявиться достойним Божого Царства? Той, хто виконує волю Батька. Не просто слухає, а виконує. Волею Небесного Батька для людського життя є насамперед покаяння та подальше освячення. На жаль, багатьом людям виявляється нелегко це здійснити. Їм заважає розум, їх стримує страх, їм здається, що вони не зможуть покаятися перед Богом і почати будувати з Ним відносини без якогось глибинного розуміння. Проте якраз у цьому випадку необхідно робити крок віри. Зроби цей крок, виконай Божу волю, навіть не розуміючи, і тобі ніколи не доведеться жалкувати про це!

Що потрібно пам'ятати, коли звершуєш служіння Богові

(Вих. 4:24-26) Ці вірші четвертого розділу книги Виходу є дуже важливими. Бог дав Авраму завіт, знаком якого було обрізання. Бог сказав, що кожний, хто не буде обрізаним у восьмий день, буде знищений. Мойсей знав, що обрізати дитину в пустелі на шляху небезпечно для її здоров'я, а восьмий день життя Мойсеєвого сина наступив саме в дорозі, тому дитя не було відразу обрізане. Мойсей не хотів нічого поганого, проте завіт не був виконаний. Якщо Бог сказав – на восьмий день, значить, так і мало бути, тому Бог вирішив умертвити Мойсея. Якби Мойсеєва жінка Сепфора миттєво не зробила синові обрізання, Мойсей був би мертвим. Їм таки довелося дотриматися завіту, зробити обрізання в потрібний день, і дитина не захворіла. Бог вірний, Він не дає пропасти тим, хто прагне Його. На момент тих подій Мойсей ішов на дуже важливу місію – звільнення людей від рабства. Чому Бог в такий значущий момент захотів його убити? Справа в тому, що завіт для Бога важливіший за все, навіть за саму місію. Що це означає сьогодні для нас?

Зміст Різдва

25 грудня церква "Воскресіння" однодушно роздумувала про народження Свого Спасителя, про зміст і значення Різдва для усього людства. Народження Христа – це подія, яка ніколи не відбувалася і ніколи більше не відбудеться. Це було раз на всю історію Всесвіту…

(Луки 2:8-21) Слава Господня осяяла пастухів… Вони вважалися людьми нижчого ґатунку, проте до них перших звернулися ангели зі звісткою про народження Христа. Вже з одного цього зрозуміло, що народження Ісуса доступне кожному настільки, що ми не можемо собі цього уявити. Істинне Різдво – це Ісус, народжений для того, щоб спасти душі від загибелі, щоб народитися в серцях. Бог живе не в рукотворних храмах. Церква – це люди, це ти і я, але без народженого в серцях Христа церкви не може бути. Ми не зможемо оправдатися перед Богом тим, що в день Різдва сідали за накритий стіл, а тільки тим, що прийняли Ісуса Христа.

Як церкві протистояти спокусам?

(Мал. 2:2-9, Матв. 18:6-9) Слово "спокуса" означає те, що вабить, притягує до себе, збуджує чуття, дає прагнення чимось володіти. Інші джерела тлумачать спокусу, як зовнішній привід відступити від своїх переконань і принципів та поступити по порочній натурі, привід до гріха, як те, що веде до падіння і нечестя. Бог хоче хвалитися своїм народом, благословляти його. Натомість Богові часто доводиться рятувати народ від самого ж себе, бо народ сам себе спокушає, оставляючи закон. Існує 2 сторони спокуси: людина або спокушується або спокушує. Тобто можна бути спокушеним і бути спокусою самому. Сам Христос праведно прожив на землі 33 роки, тим не менш навіть Його життя послужило спокусою для людей, які Його відкидали. Ісус сказав, що світові буде горе від спокус, але вони мають прийти для того, щоб нас проявити. Так, спокуси прийдуть, але проблема не в них, а в тому, що ми з такою легкістю під них підпадаємо.

Ідентифікація нашого християнства

(Рим. 2:17-29) Цей уривок послання до римлян адресований іудеям. Вони хвалилися даним їм Мойсеєвим законом, проте їхнє життя цьому закону не відповідало. Іудейські духовні лідери не виконували того, на що чекав від них Бог, обмежуючись зовнішнім благочестям. Благочестивий лише зовні спосіб життя рано чи пізно себе проявить, якщо внутрішній стан йому не відповідає. Якби внутрішній стан іудеїв відповідав зовнішньому, вони б дочекалися Свого Месію та впізнали би в Ісусі Христа…

Сьогодні ми так само не маємо права обмежуватися суто зовнішньою стороною християнства. Наше життя читає Бог. Наше життя читають люди. Ми не можемо говорити людям Божої істини, якщо самі її не дотримуємося. Ми не можемо вимагати від ближніх бути духовними, якщо самі не такі…

Умови слідування за Христом

(Марка 8:34-38) В цьому уривку Євангелія від Марка Христос називає певні умови для тих, хто вирішив іти за Ним:

1.      Першою  умовою слідування за Христом є зречення від самого себе. Зректися себе означає, що перед тим, як піти за Ісусом, ми повинні усвідомити, що віднині будемо цілковито належати Йому. Керувати тепер буде тільки Він. На своїх умовах у нас не вийде бути спасенними. Умови ставить Христос, а ми лише вирішуємо, іти за Ним, чи ні. На перший погляд заклик Ісуса звучить нібито жорстко, але насправді це істинний шлях спасіння. Хто може краще знати, що нам потрібно, хто краще скерує, як не Господь Творець? Християни – це люди, впевнені у своєму Богові, які знають, що Він розпорядиться їхнім життям краще, ніж вони самі.

Сторінки