Проповіді

Різдво Христове 2019

(Матв. 1:18-25, 2:1-14) Різдво – це свято Нового Заповіту. Бог через всіх пророків говорив людям про прихід Спасителя. Небесний цар народився на землю через простих, вірних Богові, праведних людей. Перед весіллям Йосип дізнався, що Марія вагітна, злякався, і хотів відпустити, щоб її не побили камінням. Навіть праведна людина може боятися, тому йому явився ангел, щоб заспокоїти, підбадьорити і пояснити, що ця ситуація від Бога. Тоді Йосип прийняв свою дружину. Марія також була праведною молодою дівчиною. Незважаючи на те, що завагітніла, не знавши чоловіка, вона змирилася, повірила Божому Слову, і сказала дуже важливі слова: нехай буде по волі Господній. Так і сталося: по волі Господа Спаситель дійсно прийшов на грішну землю спасти нас від наших гріхів.   

Завдяки численним пророцтвам старозавітні віруючі навіть у віддалених від Іудеї країнах знали про майбутнє народження Небесного Царя, і, коли настав час, послали зі сходу мудреців, щоб вклонитися Дитині. Вони принесли маленькому Ісусу дари: золото, ладан та смирну.

День Біблії 2018

Авторитет є важливим будівельним блоком, з якого будується наш світогляд. Авторитети направляють нас на життєвих шляхах, і результати, до яких ми приходимо, часто залежать від нашого вибору. Отже, правильний вибір авторитетів є однією з тих речей, які визначають наше майбутнє. На жаль, сьогодні люди рідко користуються авторитетом Біблії – Живого Слова, залишеного нам Самим Богом. Всі біди в житті людей відбуваються по причині відсутності знання Божого Слова. Буває так, що Писання не є значимим навіть для тих, хто називає себе церквою та християнами. Тому ми повинні усвідомлювати, що коли для церкви Писання не є авторитетом – це не є церквою, якщо для християн Писання не є авторитетом – це не є християни. Проаналізуйте, хто сьогодні є авторитетом у вашому житті?

(Одкр. 22:18-19) Трапляється, люди користуються Божим Словом, жонглюючи та перекручуючи його на свою користь. Проте книга Одкровення говорить нам, що коли ми будемо щось додавати чи віднімати від Писання, то будемо покарані Богом.

(1 Тим. 4:16, 2 Тим. 3:14-17) Сьогодні читачі Божого Слова мають привілей розуміти, про що там йдеться, і користуватися цим. Тому в будь-які часи нашого життя Писання повинно бути основним. Апостол Павло говорив Тимофію, щоб той вникав у Боже Слово, бо це є впливом на нашу душу, спасінням. Ми так само повинні вникати у Божі слова, перебувати у тому, чому навчені, що може нас умудрити, і жити так, як читаємо.

День Подяки 2018

30 вересня у церкві "Воскресіння" відбулося святкування Дня Подяки, коли всі бажаючі мали змогу прославити Свого Небесного Батька та скласти подяку сердець за Його безмежні щедроти та турботу про нас.

(Вих. 23:14-16, 34:22, Повт. Закону 16:9-12) Свято подяки – це вічна Божа постанова для людства у всі дні. Він говорить, що в цей день ми повинні йти у зібрання, слухати Писання, поклонятися та радіти у Ньому. Якщо ми хочемо мати благословення від Господа, треба залишити свої справи і зосередитися на тому, щоб славити Його.

(1 Сол. 5:18) Подяка – це прикраса серця, ознака духовності особистості. Дякуйте Богові за все: спасіння, любов, турботу, захист, здоров'я, матеріальні речі...

Благословення дітей

Перед початком нового навчального року в церкві "Воскресіння" була проведена молитва над дітьми, які в цьому році вперше ідуть до школи. Пастор церкви Олег Бешта дав деякі настанови як для діток, так і для їхніх батьків.

 (Матв. 19:13-15, Марка 10:13-16, Луки 18:15-17) Відразу в трьох Євангеліях описаний епізод, коли учні не допускали до Христа дітей, яких привели батьки, щоб Він поклав на них руки та благословив. У відповідь на це Ісус обурився і сказав пустити дітей приходити до Нього, бо їхнє є Царство Боже. Він закликав усіх бути схожими на дітей у їх щирості та простоті та не заважати, тим більше не забороняти їм приходити до Нього.

(1 Івана 2:12-14) Якщо наші діти ідуть не у тому напрямку, уважно подивіться, чи вони мають кого наслідувати. Старий і Новий заповіти повні прикладів того, як наслідування праведної поведінки та характеру батьків або наставників формувало в майбутньому сильних лідерів. Це Мойсей та Ісус Навин, апостол Павло та Тимофій та інші.

Свято Трійці – це день народження церкви

(Івана 16:7, 13-14, Дії 1:4-8) Христос відкрив учням обітницю про те, що після того, як Він піде до Отця, до них прийде від Бога Святий Дух – Утішитель. Ісус доручив учням нікуди не відлучатися з Єрусалиму і чекати обіцяного від Господа. На 50-й день після Його воскресіння на віруючих в Христа за Божою обітницею зійшов Святий Дух, і утворилася першоапостольська церква. Тому, незважаючи на те, що пройшло багато років, в цей день варто розмірковувати та говорити про церкву.    

Пізнати силу воскресіння Христа може лише той, хто сам пережив воскресіння у Ньому. Бог повністю змінює спосіб життя. Те, що було важливим раніше, відходить на задній план. Ми стаємо новим творінням у Христі. Ми куплені дорогою ціною. Ми – діти Божі, і немає вищого за це привілею.

Наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений

(1 Кор. 5:7) За часів Старого Заповіту це свято відзначалося на честь виходу ізраїльтян з єгипетського полону. Саме ця пасха вважається прообразом пасхи, яку ми святкуємо зараз. В Писанні вжите слово "песах" – пасха. Це дієслово означає "оминути". Книга Вихід розповідає нам, що фараон не хотів відпускати ізраїльський народ, тому на Єгипет впало десять кар, і остання кара – смерть усього первородного. Господь попередив Мойсея, коли саме настане та особлива ніч, і що потрібно зробити, щоб губитель пройшов мимо них. Ізраїльтяни повинні були заколоти однорічне ягня чоловічої статі, без вади, спекти його на вогні та з'їсти повністю, не переломивши кісток, з опрісниками і гіркими травами в сімейному колі протягом пасхальної ночі. Потім кров`ю цього ягняти мастили одвірки. І коли ангел смерті йшов через Єгипет, то обминув ті будинки. З тих пір на згадку про ті події потрібно було щороку здійснювати заколення агнця. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа в Новому Заповіті, тому Ісуса називають ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Бути великим на землі чи в Небесному Царстві?

(Матв. 18:1-35) На час описуваних у Євангелії від Матвія подій учні ще не розуміли до кінця суті того, що відбувалося. Реально їх турбувало лише питання про те, хто буде головним у майбутньому Небесному Царстві, яке вони уявляли скоріше все-таки на землі. Мати Якова та Івана навіть підходила до Ісуса з проханням, щоб її сини сіли там у Христа по праву і ліву руку. Ісус відповів їй, що вона сама не знає, про що просить. Адже Він говорив про Свою майбутню смерть і страждання, і незабаром справа і зліва від Нього будуть розп'яті розбійники…   

Христос говорив, що для того, щоб увійти в Небесне Царство, треба не звеличитися, а зменшитися. Це означає, що які б заслуги не отримала людина за земного життя, ні в церкві, ні в Царстві це вже нікого не вразить. У Христі всі люди стають братами та сестрами, а звеличувати потрібно лише одного Господа. У Христі великий той, хто служить малому. Смирення більших – це служіння меншим.

Від чого ми можемо слабнути?

(Євр. 12:12-17) Від чого ми можемо слабнути у своєму християнському житті? Давайте разом роздивимося основні причини:

  1. (Числа 11:4-6) Ми забуваємо, ким були. Ізраїльський народ швидко забув жахи єгипетського полону, і пам'ятав лише смачну їжу, яку їв у Єгипті. Згадаймо життя ізраїльтян і те, як вони страждали у рабстві. Бог, зглянувшись, послав до них Мойсея, який повинен був вивести людей з полону, проте ще на початку шляху народ почав ремствувати і нарікати... Якщо брати наш сьогоднішній день, то якби не Христос, багатьох би взагалі не було у цьому залі. Незважаючи на це, ми схильні забувати, як погано було без Бога, а пам'ятаємо так звані "кращі моменти" з гріховного життя. Так, лукавий завжди нагадає більш-менш позитивні моменти, він ніколи не нагадає жаху та знущань гріха. А Бог завжди нагадує, ким ми були, і що зробив для нас Христос.  Дивлячись на сумний приклад життя Ізраїлю, треба пам'ятати, що Бог дає силу в будь-яких обставинах, аби ми тільки не нарікали, а зверталися до Нього.

Божий стандарт відносин між чоловіком та жінкою

Сьогодні світ пропонує нам масу похотей та брехливих стандартів про природу статевих відносин. Інші країни ці ідеї заполонили вже давно, тепер це доходить і до нас. Люди в світі дедалі більше перестають будь чого стидатися. Тому церква, як ніколи раніше, повинна говорити людям про те, як дивиться на ці питання Бог. Господь закликає нас не жити так, як пропонує світ. Якщо ми будемо дотримуватися Його стандартів, то будемо мати в житті благословення.

(Бут. 1:27-28, 2:21-24) Бог створив нас різностатевими та встановив для нас певні норми: один чоловік + одна жінка. Бог дозволяє інтимні стосунки тільки у шлюбі, а все, що поза цим, Він називає блудом та гріхом. В давні часи чистота взагалі була на рівні життя та смерті. Проте сьогодні у світі осміюється цнотливість. Всім це нібито смішно та принизливо, потрібен так званий "досвід". В той же час мало хто хоче для себе досвідчену жінку або чоловіка…

Ісус – цілитель

(Марка 5:25-34) Давайте сьогодні поговоримо про одну з історій зцілення, викладену на сторінках Євангелія від Марка. Одна жінка на протязі довгих 12 років страждала кровотечою. Вона витратила все, що мала, на лікування, проте нічого не допомогло. В тогочасному суспільстві її хвороба вважалася нечистою, такій людині взагалі було важко спілкуватися з іншими та перебувати у товаристві. Коли та жінка дізналася про Ісуса Христа, то вирішила, що саме Він зможе їй допомогти. Вона відчула, що Христос здатний її врятувати, відшукала Його, і, скориставшись моментом, доторкнулася у натовпі до Його одежі. Кровотеча враз припинилася і вона зрозуміла, що тепер здорова…

Христос відчув силу, яка з Нього вийшла, і почав шукати у юрмі ту, хто це зробив, щоб поговорити та утвердити її віру. Жінка впала перед Ним на коліна, і все розповіла. Христос хотів укріпити та підбадьорити її, щоб вона точно знала, завдяки чому відбулося чудо зцілення. "Дочко, іди з миром, і будь здоровою від хвороби своєї" – які чудові слова вона почула!

Сторінки