Язик мій – ворог мій

(Як. 3:1-12) Коли ви приходите до лікаря, він завжди просить показати язик. Чому? Тому що стан язика є відображенням фізичного стану організму.  Так само і в християнському житті: мова виявляє ваш внутрішній стан. Язик – невеличкий член тіла, але ніхто з людей не може його вгамувати. Він сповнений смертоносної отрути, невеликий, сильний, порочний, суперечливий, бо з нього виходить і хороше і погане, а так не повинно бути. Як можна говорити добре, коли сам злий? Якщо ти гніваєшся, то вчись себе контролювати, не виплескуй емоцій одразу. Від повноти серця говорять уста. Потрібно контролювати свою мову. Або ти переможеш свій язик, або він тебе погубить. Не гріши язиком, міняй свою мову, не користуйся зброєю сатани, не ображай людей. Слово нам дане для повчання, а не для нарікань, невдоволення, вияву упередженості та користі. До мови треба ставитись серйозно. У нашої мови є два джерела. Перше джерело - це мудрість земна, гірка заздрість і сварливість у серці, невлаштованість у житті. Друге джерело - це Божа мудрість, чистота, мир, скромність, послух, милість, лагідність, неупередженість у серці, добра поведінка у житті, плід правди і благословінь. Недарма існує вираз: що в серці, те й на язику. Якщо у нашому житті є сміття, то його потрібно виносити. Наше серце також потребує генерального прибирання, бо воно є джерелом життя. Язик можна підкорити за допомогою Слова Божого. Будьте уважними до власних слів і мови, приводьте у порядок серце, вирівнюйте свої шляхи,боріться і перемагайте внутрішнього ворога.

 

 

(проповідь Олега Бешти)