Як прожити життя, не зазнавши нестатку?

(Пс. 22) Це питання щоденно хвилює людей, які досі не довірились Богу, які все ще намагаються "пасти себе самі". Люди, які весь час хвилюються про те, як не зазнати скрути, вважають, що самі ладні вирішувати свої проблеми. Це ознака гордості перед Богом. Горді люди зосереджені на собі, смиренні – на Господі. Горді люди переживають, а смиренні – чекають, пам’ятаючи про те, що гарантія спокою та повноти – довіра Богу. Біблія вчить, що немає нічого вартого занепокоєння. Господь обіцяв нам дати усе, чого ми потребуємо. Наш Небесний Батько радий давати нам дари, але для цього ти повинен довіритись Йому. Якщо ти стомився пасти себе сам, то повинен дозволити Богу керувати твоїм життям і взяти на Себе твої потреби. Проте потрібно не плутати свої потреби з пожадливістю, тому що ми, люди, віддавна зіпсовані гріхом, ненаситні, нам завжди мало. Коли здається, що нам щось потрібно, варто аналізувати себе, чому ми цього хочемо. Потреба – це життєво необхідна річ, задоволення якої несе спокій і радість. Бог задовольняє їх, починаючи з головної, а головна потреба людини – це привести у порядок свою душу. Ісусу відомі усі наші потреби ще до того, як ми встигаємо сказати про них. Якщо ми відкриваємо свої прохання перед Ним, Він виконає їх у призначений Ним час.  Якщо ми дозволили Богу ввійти в наше життя, Він дає усе, дає з надлишком. Якщо Бог дав з надлишком, дізнайся у Нього, з ким краще цим поділитися. Ми завжди повинні ділитися, це позбавить від накопичення зайвого. Бог завжди готовий усе дати, але питання у тому, чи готові ми прийняти це з щирим відкритим серцем, ділитися з ближнім і приносити своїм життям користь. Нехай Бог благословить нас довіряти Богу, зростати у Ньому і завжди шукати Його лиця, а не руки.

(проповідь Романа Брагіна)