Стійте у свободі, яку дарував Христос

(Гал. 5:1-15) Сьогодні ми можемо будувати свою праведність без Христа, на якихось своїх правилах, гарних моделях поведінки, але так не вийде. Якщо в сім’ї, дружбі, роботі, стосунках не буде Христа, з цього нічого хорошого не буде. Апостол Павло говорив, що заради пізнання Христа все вважає за втрату.

(Ісая 1:11-16) Ми можемо думати, що нас може зробити праведними служіння, але Господь говорить, що Йому противні служіння, полишені святості, основані на беззаконні. Якщо ми не полюбимо Господа понад усе на світі, Йому важко нас слухати.

(Гал. 5:7) Наша свобода у Христі може бути замінена самоправедністю. Ми можемо скільки завгодно вивчати Біблію, але якщо в нас немає відчуття, що вона судить нас зсередини, то це вивчення марне. Якщо при читанні Біблії ми нічого не відчуваємо, ми живемо у самообмані. Важливо, стоячи в свободі, виконувати закон свободи. (Гал. 5:9) Що означає "трошки розчини квасить все тісто"? Це означає, що навіть найменші речі можуть відводити нас від Бога. Якщо люди тобі щось говорять, роблять зауваження, це вже не просто так. Церква намагається огородити тебе від гріха, застерегти від помилки. Якщо ти сьогодні не можеш справитися з якоюсь ситуацією, думкою, спокусою,  не сиди і чекай, а йди до наставника, до церкви, щоб допомогли наставити тебе на шлях. Згадайте стан, в якому ви жили без Христа. Бійтеся повернення цього і рубайте усі нитки, які можуть тягти вас назад.

(Гал. 5:14-15) Весь закон міститься у одному слові – "люби". Цьому заважає наше велике "я", яке стоїть посеред церкви. Займіть своє місце в церкві, любові, служінні та прослідкуйте, чи немає такого, щоб все крутилося навколо вас. Незгоди, заздрість, суперечки… де це все береться? Це наслідки нашого великого "я", яке закриває все навколо. Відкиньте "я", і ви побачите Христа, Який любить всіх нас однаково, Який однаково за всіх помер. Якщо ми навчимося мислити так, то побачимо світ і людей в іншому світлі.

Нехай Бог благословить нас навчитися любити людей так, як любив Він та стояти у свободі, яку Він дарував.

(проповідь Леоніда Самофала)