(Еф. 6:4) "А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!"
(Бут. 18:18-19) "Бо Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі! Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право…"
(Повт. Закону. 4:9) "Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повиходили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до відома синам твоїм та синам твоїх синів"
(Прип. 19:18) "Картай свого сина, коли є надія навчити…"
(Прип. 29:17) "Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі"
З цих уривків Писання стає зрозуміло, що Батько – це положення. І це положення накладає на батьків відповідальність виховувати і навчати. Навчання – це зрощування, направлення дітей на зростання у зрілості, дисципліна, коректування, покарання. Напоумлення – це будь-яке слово викриття чи підбадьорення, яке призводить до правильної поведінки дітей, несе в собі звернення до їхньої совісті, розуму та волі.
Діти нібито мовчки говорять: Тато, допоможи мені побачити Бога! Відсутній батько складає образ відсутнього Бога! Нервовий батько складає образ нервового Бога! Батько, що все дозволяє, складає образ Бога, що все дозволяє. Батько, який нехтує дітьми, складає образ нехтуючого Бога… Тому батьки мають величезну відповідальність, бо впливають не тільки на своїх дітей, а й на наступні покоління.