Що є для нас Благовіщення?

(Лк 1:18-20, 26-38) Читаючи перший розділ Євангелія від Луки, ми бачимо дві різні ситуації, коли Бог звертається до людей. Ангел прийшов зі звісткою від Бога до священика Захарії і до простої дівчини Марії і отримав дві різні реакції. Обидва ставили Богу запитання, і в результаті Захарія тимчасово онімів, а Марія ні. Чому? Тому що в її питаннях, на відміну від Захарії, був послух і згода, а не сумнів. Марія спитала: як це буде? Її хвилювали лише моральні і духовні міркування з приводу свого майбутнього, а Захарію охопили справжні сумніви, бо він гадав, що обіцяне Богом неможливо по причині старості. А у Бога не залишається безсильним ніяке слово.

 

Яку ми сьогодні маємо частину, Захарії чи Марії? Як ми сприймаємо слово, яке говорить до нас Бог? Як ми реагуємо на Нього? Марія – гарний приклад для нас. Ми повинні слухатись Бога, щоб він не затулив нам вуста, як зробив в свій час Захарії. Істинний раб Божий – це людина, яка виконує те, що їй говорить Бог. Сатана не піклується про своїх рабів, не залишає їм вибору, а Бог дає своїм рабам вибір і захищає своїх дітей. Він дав нам Біблію – інструкцію нашого життя і Віру – Слово, яке пов’язує нас з Ним. Потрібно почути Слово, прийняти Його вірою і лише тоді можна відчути, як благ Господь. Наша задача – відчути це незалежно від обставин, в яких ми знаходимось. Не можна слухати Слово і ігнорувати Його. Завдання для нас – вірити Слову і довіряти Йому своє життя. Бог робить те, що Він хоче і вважає за потрібне. Він чекає від нас прийняття Його Слова, в якому б віці ми не були. Ми повинні усвідомити, що Бог потрібний кожному з нас і ми самі себе благословляємо або караємо в залежності від того, приймаємо Його Слово чи ні.

 

(проповідь Олега Бешти)