Новини

Послух та покора у житті християнина

(Рим. 5:19, Фил. 2:5-11) Христос народився як людина, спустився на рівень грішного людства, бо знав, що в майбутньому це дасть хороший плід. Заради нас Ісус прийшов, умалив Самого Себе, прийняв вигляд раба, і був убитий. Христос упокорив Себе до того, що пішов на страшну смерть для того, щоб ми мали життя і приклад покори та послуху, щоб були святими і улюбленими Ним. У свій час Ісус відмовився від власних бажань, був слухняним заради нас, і тепер, після того, що Він для нас зробив, ми не маємо права бути неслухняними. Ми можемо досягнути у християнстві якогось результату лише тоді, коли так само умалимо себе. Зазвичай люди схильні іти за своїм "я" та бажаннями, і тільки покора може їм допомогти. Нам важливо навчитися бути слухняними. Христос врятував нас: зараз ми маємо життя, сім’ї, дітей та спокій у серцях, раніше шматованих гріхом.

Наслідки гріха у нашому житті

(Книга Ісуса Навина, 7-й розділ) Головною причиною всіх поразок у нашому житті є гріх. Як він діє? Ми можемо подивитися на приклад Ахана. Ось декілька дієслів, які відображають схему дії гріха: побачив-забажав-взяв. Незважаючи на Боже повеління не брати нічого із заклятого Єрихону, Ахан не втримався. Він побачив чужу пишну одежу, срібло, золото, зажадав і взяв їх. Ми сьогодні так само можемо дивитися на світ, який нас оточує, пропонує різні спокуси та затягує до себе. Ми починаємо допускати деякі дрібниці, які вважаємо допустимими, дотримуємося Біблії лише частково, в тому, що нам підходить.

Чому Ахан допустив такий вчинок? Бо він недооцінив того, що сталося. На фоні захоплення великого міста те, що він взяв, було дрібницею, але святість Бога не допускає навіть дрібниць. В результаті гнів Божий загорівся на всіх синів Ізраїлю.

Бог відплати

Ось деякі принципи відплати, які панують у нашому сьогоденні: "Вдарили? - Дай здачі!", "Це несправедливо! Я буду жалітися до вищих інстанцій!", "Дякую. Що я вам винен?"

Серед тих, хто живе з Богом, так не повинно бути.

(Єрем. 51:56) Наш Бог – Бог відплати. Ми маємо над собою Бога, Який все бачить і відповідно воздає кожному, будь то кара чи благословення. Ось деякі приклади з Біблії, з яких добре видно, як діє Бог.

Когось карає:

(Ісус Навин 7:119-26) Приклад Ахана, який взяв те, що Бог заборонив чіпати. Кара не забарилась. Тайне стало явним, Бог викрив і покарав його вчинок.

Рабство, яке дає свободу

(Матв. 11:28-30) Як людям звільнити своє життя, розірвати замкнуте порочне коло, по якому вони біжать? Ісус Христос дає нам відповідь, як це зробити. Він говорить прийти до Нього, взяти, навчитись і знайти спокій. Давайте розглянемо ці кроки уважніше. Отже,

  1. Прийди до Того, Хто може допомогти. Ми є рабами того, що нас сьогодні обтяжує. Це те, куди уходять всі наші ресурси: час, думки, фінанси. Усвідомлення нашого положення перед Богом – це перший крок до звільнення. 90% успіху у нашому житті – це визнання себе грішником та подальший послух Богові. Якщо людина визнає себе грішною, це початок зцілення. Людина визнає, що вона винна і не має виправдання.

Праведність перед Богом

(Рим.1:16-19) Євангеліє – це звістка про життя, смерть і воскресіння Ісуса Христа, Який воскрес для нашої праведності. Як ми живемо цією звісткою, яка наша праведність сьогодні? Наскільки ми перебуваємо в рішенні слухати Бога у кожному дні? Якщо ми візьмемо своє життя і звіримо його з БожимСловом, то побачимо, чи є воно праведним, чи живемо ми Божою правдою кожного дня. Боротьба за праведність починається, як тільки ми відкриваємо вранці очі. Апостол Павло говорить, що вона народжується від віри. Коли ми не почнемо жити вірою, то завжди будемо заміняти Божу правду своєю власною. Бог бачить наскрізь кожне серце, але ми часто намагаємось виправдовуватися перед Ним, ніби це не так.

День Біблії

30 жовтня у церкві "Воскресіння" відзначалося одне з християнських свят - День Біблії, яке дає нам розуміння цінності Книги Книг у нашому житті. З грецької мови слово "бібліа" перекладається як "збірка книг". Вона поділяється на Старий і Новий заповіти, які складають 66 книг: 39 книг Старого і 27 книг Нового заповіту. Біблія писалась на протязі 1600 років: з 1500 року до Різдва Христового по 1 століття після Різдва. По часу написання це найдовша книга у світі. Вона писалася на протязі 60 поколінь 40 різними авторами, які жили у різні часи, мали різне соціальне положення, освіту і культурні традиції. Біблія писалася у різних місцях, різних емоційних станах і настроях. Вона написана на 3-х мовах та писалася на 3-х континентах. Маса людей загинула за те, щоб донести її до нас. Біблія є найбільш переслідуваною книгою у світі. Щоденний її тираж складає біля 33 000 екземплярів. Вона перекладена на 2300 мов, причому без різночитань, викликаних перекладом.

Божа вірність

(2 Тим. 2:13) Вірність Бога – це Його природна риса. Якщо ми не оцінимо Божої вірності, то не зможемо стати вірними самі. 

(Плач Єремії 3:22-23) Як ця милість проявляється до кожного із нас? Богу  нічого не варто зруйнувати наш світ, проте Він терпить нас. По милості Господа ми ще не зникли. Ми встаємо вранці живі та здорові, йдемо кудись по своїх справах, бо Його милосердя не кінчається, воно оновлюється кожного дня. Кожного дня Бог проповідує Своє Слово через Писання, обставини, природу, а люди не відгукуються. Для Бога це боляче, але Він залишається вірним нам, бо Він нас любить, такою є Його Божа природа. Бог хоче, щоб ті, хто ще не усвідомив своїх гріхів, прийшли до покаяння. Його мета – врятувати та привести до Себе усіх.

Призвання Боже

(1 Петра 2:9, Іуди 1:1, Матв. 10:1) Ці вірші Писання гарно звучать, і повинні нам подобатися, але при цьому ми повинні враховувати їх контекст. Для чого нас зберігає Бог? Для чого призиває?

Призвання – це відділення тьми від світла. Це – Божа робота, процес, який відбувається у нашому житті. У Бога болить за нас серце. Він – люблячий батько і хоче, щоб ми були щасливими. Без Нього позбавитися від гріхів неможливо. Боже призвання – це новий напрямок життя, якого ми або не знали, або забули. Це Божий напрямок.

Призвання відділяє нас від темряви і призиває в своє чудне світло, щоб ми мали владу над гріхом, щоб мали силу сказати «ні», щоб не падали, а якщо навіть таке сталося, то щоб мали силу піднятися та іти далі.

Як повинен жити учень Христа

Всі ми вчимося у кого-небудь, тому задай собі запитання: чий я учень? Якщо ти не учень Ісуса, то перебуваєш на небезпечному шляху і потребуєш спасіння. Якщо ж ти учень Христа, то повинен:

1. (Івана 8:31-32) Перебувати у Слові. Писання повинно бути на першому місці. Інколи ми помиляємося, заглиблюючись тільки у служіння, але для служіння потрібна сила, яку можна взяти лише зі Слова Божого. Цю саму помилку допускали фарисеї, які прагнули ділами заслужити спасіння перед Богом. Спасіння отримується не так. Ісус сказав фарисеям, що коли вони хочуть мати вічне життя, то повинні дослідити Писання, а Воно свідчить про Нього.

Життя і сметрь

(Бут. 2:7) Господь – це джерело життя. Він дає це життя тому, кому Сам захоче. Він створив людину та поселив її у раю, забезпечивши усім необхідним. Зробив дерева та їх плоди не просто їстівними, а й приємнимидля їжі, тобто так, щоб нам було добре не тільки фізично, а й морально, щоб нам подобалось. Бог продумав таким чином усе. Він створив людину і залишався поруч, бо був прихильний до неї. Бог дав людині відповідальність, заняття, але дав наперед і нагадування про те, що коли людина не слухатиметься Його, то помре. Богом було створено 2 особливих дерева – дерево життя та дерево пізнання добра і зла. Дерево пізнання добра і зла несло в собі небезпеку для людини, тому Бог заборонив їсти його плоди.

Сторінки