Новини

Суд і милість

(Ісаї 1:18-28) Суд і милість. Ці 2 риси дивним чином поєднуються у Божому характері. Характер Бога по відношенню до гріха не міняється, він завжди однаковий. І сам гріх також один і той самий. Ми можемо думати, що гріх – це щось явне, таке як наркотики, алкоголь, блуд тощо. Ні – все це наслідки. Гріх – це те, що ми відкидаємо Бога, не знаємо, хто справжній хазяїн нашого життя.

Воля Божа для кожної людини записана у Біблії. Ми або читаємо її, вивчаємо і чинимо так, як каже Бог, або гинемо. Часто люди відкидають Божий план на їхнє життя, а потім, заплутавшись у гріхах, починають ходити до церкви в надії задобрити Бога. Про подібні речі Бог говорить, що Він втомлюється від таких обрядів, які є лише формальними. Йому не подобається нещирість. Бог судить за те, що наші серця озлоблюються у гріхах. З часом гріхів стає все більше, і суд стане ще серйознішим.

Роздуми про Пасху 3

Бог вивів нас з Єгипту, з рабства гріха. Для цього нам був потрібен лише послух перед Ним і прийняття жертви. В ті старі часи в жертву приносили ягня. Пройшов час і Бог послав на землю Свого Сина Ісуса Христа, Який приніс у жертву за наші гріхи Себе Самого. Для чого помер і воскрес Ісус Христос?

(Рим. 1:2-4) Ісус воскрес, щоб відкритись нам, як Син Божий. Він воскрес, щоб ми зрозуміли, що Бог зробив для кожного з нас.

(Еф. 1:3, 2 Петра 3:3-9) Ісус воскрес, щоб відродити нас до уповання живого, щоб дати нам можливість воскресати самим і мати надію, щоб відродити нас від гріхів до життя. Бог воскрес, щоб відродити нас через Слово. Відродження відбувається через проповідь Слова Божого, розчиненого у вірі слухаючих.

Роздуми про Пасху 2

Христос сказав, що буде з нами до кінця віку. Тож скоро Він прийде і забере Свою церкву, бо кінець віку не за горами. Воскресіння Христа – це перемога, в якій ми перебуваємо завжди. Ті, хто йде вже деякий час з Христом, можуть сказати, що це нелегко. Петро колись говорив, що ніколи не зречеться Христа, бо був захоплений Ним. Ісус же відповів, що не проспівають треті півні, як він зречеться. Так і сталося, але для Петра це виявилось не кінцем, а початком його християнського життя. Незважаючи ні на що, треба завжди підніматися і йти далі, продовжувати робити Боже діло, прагнути бути кращими. Бог сильний довести нас до вічності.

Роздуми про Пасху 1

Перша згадка про Пасху знаходиться у книзі Виходу. Завдяки Господу 600 тис. чоловіків, не рахуючи жінок і дітей, вийшли з Єгипту. Якби цього не сталося, вони б там і загинули. Незважаючи на це, народ дуже швидко по виході забув про Бога і про те, як над ними знущалися в Єгипті, пам’яталася лише смачна їжа. Сьогоднішні люди схожі на тих, колишніх. При найменшій проблемі вони забувають про Бога, Який допоміг у ті далекі часи, Який послав Свого Сина Ісуса померти за наші гріхи пізніше... 

Давайте пригадаємо декілька картин із останніх днів земного життя Ісуса Христа:

В’їзд Христа в Єрусалим

(Матв. 21:1-17) Після того, як Ісус воскресив Лазаря, фарисеї вирішили вбити їх обох. Незважаючи на небезпеку, Ісус іде в Єрусалим. Маса людей з усіх кінців країни з’їхалися туди для святкування Пасхи.

Христос в’їхав в Єрусалим для виконання Своєї місії. Він попросив учнів, щоб пішли і привели для Нього ослика. Учні слухались і довіряли Христу, тому без питань пішли шукати ослика, а ті люди, чий він був, теж послухались і дали його. Може, прохання було і дивним на перший погляд, але треба слухатися Божих слів завжди. Це ніколи не буває випадковим. Як сьогодні слухаємося Божих слів ми, коли читаємо Писання чи до нас звертаються люди, які нас наставляють?

Дивись на Ісуса і будеш спасенним

(Чис. 21:4-9) Історія, зокрема деякі її частини, зображені у Старому Заповіті, дані нам для того, щоб ми мали приклад, як не можна чинити. Це живі приклади того, як люди не повинні жити. Народ Ізраїлю йшов по пустелі, роблячи гріх за гріхом, промовляючи проти Бога та Мойсея. Тоді Бог дав народу через Мойсея закон, щоб показати, що вони грішні і роблять помилки. Слово Боже – це рентген, даний нам для того, щоб побачити самих себе наскрізь. Пройшло трохи часу, ізраїльтяни знову почали ремствувати, тоді Бог послав на них отруйних змій. Потім завдяки молитві Мойсея за народ Бог показав і вихід...

Місія церкви на землі

Писання дає для церковної місії два основних направлення – внутрішнє і зовнішнє. Ці дві місії як дві ноги, на яких стоїть церква.   

  1. Внутрішня місія передбачає освячення, обновлення і очищення від усього нечистого. 

(1 Петра 1:14-16) Кожна людина у церкві повинна дбати про своє особисте освячення, тоді церква теж буде святою і непорочною.

(Еф. 4:20-24) Ми повинні залишити старий спосіб мислення, звички та поведінку, щоб одягнутися у нову людину, яка живе у святості і правді.

(Кол. 3:5-6) Ми маємо бути мертвими для нечистоти і блуду. Все аморальне у церкві потрібно усувати і знищувати.

  1. Зовнішня місія – це проповідь Євангелія світові та служіння людям.

Сьогодні Ісус закликає тебе

(Матв. 9:9, Луки 5:27-28) Левій Матвій був митарем, який сидів при зборі податків з народу. В тогочасній культурі Ізраїлю митарі були слугами окупантів, зрадниками в очах людей. Їм плювали услід, продавці не продавали товар, при зустрічі знайомі переходили на інший бік вулиці. В той же час митарі мали прекрасне матеріальне положення, завдяки якому Матвій міг би жити і не звертати уваги на ставлення до себе. Проте матеріальна забезпеченість і положення у римському суспільстві не давали йому бажаного спокою. Він відчував себе відкинутим зрадником. Сьогодні теж часто буває, що багаті люди страждають, не хочуть жити, бо в сім’ї немає миру, а душа не на місці…   

У Ісуса Христа завжди було бажання допомагати людям, тому в Його служінні ніколи не бувало вихідних. Так було і в день їхньої зустрічі. Левій сидів, збирав податі, люди плювали в його бік, і лише один Ісус не поставив на ньому хрест. Він підійшов і сказав: якщо хочеш, залиш все і йди за Мною... Той встав, покинув все і пішов.

Як бути здоровим християнином

(1 Тим. 6:1-12) З чого починаються духовні хвороби? Перший етап – зараження. Це може статися з кожним. В церквах є духовно заражені люди. Коли ми вступаємо з ними в контакт, то теж можемо заразитися, проте ніхто не стає зараженим просто так, ні в кого не буває раптового падіння. На це завжди є причина.

(Якова 4:4) Дух завжди противиться плоті, а плоть – Духу. При цьому треба пам'ятати, що Бог буде боротися за твоє здоров’я і життя. Церква – це тіло Христа, і якщо щось болить, Він буде лікувати. Є хвороба, якою була уражена третина ангелів на небі – гордість. Вона має тисячі проявів. Першим нею був уражений диявол, він – батько цієї хвороби. Імунітет проти гордощів – це смирення перед Богом. Те, якими ми є сьогодні, це не наша заслуга, це – дія Бога в нас. Ми не повинні вважати, що всього досягли самі.

Як бути достойним трудівником для Христа

(2 Тим. 2:15-26) Кожна людина має свої пороки і на те є причина. Всі ми народилися у гріховному тілі. (Пс. 50:7) Давид каже: в гріхах мене народила мати моя. (Рим. 7:15) Апостол Павло каже, що робить не те, що хоче, а те, що ненавидить. Ми живемо у гріховному тілі. Ми – недовершені люди. Ми дуже різні, серед нас є немічні, є ті, хто тільки вчиться жити з Богом. Дух Святий працює з усіма по-різному, з різною швидкістю. Бог дав нам формат Писання, де вчить, як правильно чинити. Бог – незмінний. Боже Слово – так само. Не можна відділяти Бога від Його Писання, і сьогодні ми можемо привести світ до Христа лише одним способом – навчаючи вірному Слову істини. Другої дії на світ немає. В тому, щоб церква змішалася зі світом і перестала на нього впливати, зацікавлений сатана. Завжди буде хтось, хто захоче відступити, але ми повинні з лагідністю наставляти наших противників, чи не дасть Господь і їм покаяння.

Сторінки