Новини

Чому люди не вибирають Ісуса Христа?

(Матв. 27:15-26) Писання говорить нам про те, що Ісуса видали із-за заздрості. Чому так сталося? Коли Христос прийшов на землю, Він одразу озвучив Свою мету, пояснив, для чого прийшов (Луки 4:18-19). Тобто Ісус прийшов зробити те, що повинні були робити самі первосвященики. Вони побачили Його конкурентом свого життя і вирішили знищити. А хібау нас сьогодні не відбувається щось подібне? Що нам заважає приймати Ісуса у своє серце?Що примушує відвертатися та відкидати Його?

1. Уявна свободаКолись на цей гачок спіймалися Адам і Єва, захотівши звільнитися від Бога. Сьогодні люди так само бояться Христа, переживаючи за уявну свободу, яка їх губить. Вони вважають себе вільними в той час як не можуть вирватися з тієї "свободи".

7 секретів любові

(Івана 13:1-17, 34-35) На прикладі цього уривку Писання давайте розглянемо 7 функціональних принципів життя у любові та призванні. Як нам навчитися любити по-справжньому?

У 34-35 віршах Христос дає нам відповідь на 3 запитання:

1. Що ми повинні робити? Любити одне одного.

2. Як ми повинні це робити? Старий заповіт говорив нам: як самих себе. Новий заповіт, даний Ісусом, дає вже іншу відповідь: як Христос полюбив нас.

3. Навіщо ми повинні це робити? Щоб через проповідь Євангелія про це дізнався весь світ. Щоб через наше життя було видно, що ми учні Христа і те, Яким Він є.

Спасіння через пізнання Бога

Сьогодні вважається, що знання дають людині все: роботу, гроші, авторитет тощо. Саме дороге, що є сьогодні у світі – це інформація. Хто володіє нею, володіє усім. Умовно знання поділяються на дві категорії: поверхневі та заглиблені. Якщо подивитися у Біблію, ми теж побачимо дві категорії знань про Бога. Перша – знайомство з Ним, а друга – безпосереднє Його переживання. Часто ми задовольняємося тим станом, в якому перебуваємо на початку християнського життя, не намагаючись іти далі, не прагнучи глибшого пізнання Христа в той час як глибокі відносини можуть дати великий плід. Давайте разом подивимось, який вплив це має на нас сьогодні.

(2 Петра 1:1-11) Пізнання Бога спасає нас. Ми бачимо, що маємо все необхідне для життя та побожності саме у цьому пізнанні. Це ніби познайомитись та прийняти Божу дружбу. Він кличе нас для того, щоб ми жили свято, в наш розум приходить знання про те, що ми потребуємо спасіння. Проте Ісус простягнув нам руку допомоги вже дуже давно. Він зробив це ще 2000 років назад, коли пішов на хрест Голгофи, помер і воскрес за кожного з нас…

Ісус – добрий наставник

Природа людини така, що нею повинен хтось керувати. Смішно і страшно, коли людина говорить, що хоче і буде жити так, як вона хоче. Так не буває. Людина живе або по Божим законам, або по законам сатани.

(Луки 22:31-34) У Ісуса є одна гарна риса: Він знає наше минуле, теперішнє і майбутнє. Христос знає про нас усе і хоче, щоб ми змінювались у Ньому на краще. У цьому уривку Ісус попереджає нас про небезпеку. Ми думаємо, що живемо автономно, "по своїй волі", і навіть не розуміємо, що є той, хто день і ніч зацікавлений у тому, щоб загубити нашу душу, яка дорогоцінна для Бога. Самому Богу він нічого не може зробити, але може нашкодити людській душі.

Що повинно бути у храмі нашого серця?

(Івана 2:13-17) Ісус прийшов в єрусалимський храм, в дім Свого Батька, і побачив там сумну картину. Там повним ходом йшла торгівля, прикрита благими причинами і релігійною упаковкою. Таке саме може бути сьогодні в нашому серці. Все може бути гарно запакованим в релігійну обгортку, а насправді бути заповненим лише думками про  матеріальне. Якщо наші пріоритети неправильно розставлені, то так і буде. Для чого нас спас Бог? Невже для того, щоб гроші стали змістом нашого життя настільки, щоб там не залишилось місця для Самого Бога? (Якова 4:1-5) Бог звертається до церкви, щоб вона побачила своє серце і звернулася до Нього. Якщо ми не можемо дати правильну оцінку цінностям, то бажання візьмуть верх над нашим розумом і серцем. Ми станемо рабами земних бажань. Саме цікаве, що коли ми досягаємо цих бажань та цілей, то ніколи не маємо задоволення.

Благословення дітей

(Матв. 19:13-15) Напередодні нового навчального року в церкві "Воскресіння" була проведена молитва над дітьми, які мають іти до садочків, шкіл та інших навчальних закладів. Батьки привели своїх дітей перед лице Господнє, щоб отримати від Нього благословення. Перед молитвою присутні слухали Слово Боже і роздумували над ним. Всі розважали над тим, що Бог хоче, щоб Його народ спасався, виконуючи заповіді. У свій час Бог вивів народ з Єгипту з великими чудесами та знаменнями. Всі бачили і знали це. Наступний рід вже не бачив, але знав про ці події від батьків. Наступне покоління взагалі мало що знало. Наш обов'язок – пізнавати Бога і передавати знання про Нього своїм дітям. Відповідальність батьків – знати Бога самим, щоб було що передати нащадкам. Нехай Господь благословить нас, як батьків, навчати дітей страху і напоумленню Господню!  

Життя, угодне Богові

(Бут. 5:21-24) Давайте намалюємо картину життя Еноха. В 65 років у нього народився син Мафусал. Ім'я Мафусал означає "по його смерті буде кінець". З цього можна зробити висновок, що Бог відкрив Еноху картину про те, що в рік смерті його сина Він пошле на землю потоп. Так і сталося. Мафусал прожив найдовше на землі життя – 969 років. Чому так довго? Бо Бог довготерпів людство, чекаючи, доки воно покається. Після отримання того одкровення Енох почав ходити перед лицем Господнім. Як почати це робити сьогодні нам? Ми повинні:

1. (Бут. 5:21, Рим. 3:10-12, Дії 17:30-31) Розуміти невідворотність Божого суду. Якщо ми не будемо цього розуміти, то ніколи не почнемо жити праведно. Це було актуально в часи Еноха, актуально і сьогодні. Діагноз людства не змінився, але Бог вирішив питання гріха, нам лишається лише прийти і врозумитись, скориставшись шансом на спасіння.

Стійте у свободі, яку дарував Христос

(Гал. 5:1-15) Сьогодні ми можемо будувати свою праведність без Христа, на якихось своїх правилах, гарних моделях поведінки, але так не вийде. Якщо в сім’ї, дружбі, роботі, стосунках не буде Христа, з цього нічого хорошого не буде. Апостол Павло говорив, що заради пізнання Христа все вважає за втрату.

(Ісая 1:11-16) Ми можемо думати, що нас може зробити праведними служіння, але Господь говорить, що Йому противні служіння, полишені святості, основані на беззаконні. Якщо ми не полюбимо Господа понад усе на світі, Йому важко нас слухати.

Вчися жити з Богом - ІІ

(Бут. 3:1-6) Бог створив людину і дав їй владу, право вибору, відповідальність і заняття. Була лише одна річ, яку не можна було робити: їсти плоди з певного дерева. Це був момент, коли треба було розрізнити, як правильно вчинити. Людина побачила плід, захотіла його, спокусилась, і це призвело її до жахливої розплати. Перші люди вибрали тимчасове.  

(Бут. 25:29-34) Син Ісака Ісав також дешево розміняв своє первородство, побачивши їжу. Він захотів її і не зміг себе втримати.

(Еф. 2:3-5, Якова 1:15) Наше первородство сьогодні – це наше спасіння Христом. Ми не повинні розмінювати його на мирські речі. Ми маємо розуміти та оцінювати природу своїх бажань, розрізняти і контролювати їх, знати, до чого вони можуть нас привести. Наші бажання не повинні впливати на наше християнське життя.

Вчися жити з Богом - І

(Матв. 11:2) Ісус Христос – найкращий приклад. Своїм земним життям Він подав нам зразок того, чому ми повинні навчитися у своєму щоденному житті з Богом:

  1. (Матв. 22:37-38) Любити Бога, як Він заповідав, виконувати заповіді та змінюватися. Бог відповів нам у скрутну хвилину, врятував і хоче тепер навчити жити з Ним. Ми маємо освячуватися, бути святими, як Він Святий. Маємо бути слухняними, відучити себе від капризів, завжди пам’ятати, ким були, пам’ятати рівень падіння, якого досягли без Бога. Тільки так ми зможемо оцінити жертву Ісуса Христа і полюбити Його сильніше.

Сторінки