7 січня церква "Воскресіння" перебувала у особливо піднесеному настрої, адже в цей день святкувала народження Свого Господа та Спасителя Ісуса Христа. В такий день завжди є над чим замислитися, що проаналізувати та у чому обновитися перед Богом. Церква в єдності славила Свого Творця, прославляла Його у псалмах, віршах, молитвах та однодушно роздумувала над Божим Словом.
Радість Різдва
(Ісая 7:14) В перекладі з івриту ім'я Еммануїл означало "з нами Бог". Вже в ті далекі часи Бог почав відкривати через пророка Ісаю, що Він прийде на землю, і з тих пір завжди перебуватиме поряд з нами.
Коли Христос починав служіння, серед ізраїльського народу було багато хворих, лунатиків, біснуватих. Це було одним із наслідків Божого мовчання на протязі 400 років. Господь замовк, як і обіцяв, після останнього пророцтва Малахії, коли священики перестали виконувати свої функції, і мовчав аж до приходу Ісуса Христа. З тих пір Бог заговорив до людей у Сині. Зараз в Україні відбувається приблизно те саме. Священики ведуть народ лише до свят та обрядів замість поклоніння живому Богові в дусі та істині. Суть народження Христа – обновити це поклоніння. Бог не живе в храмах, Він хоче жити в людських серцях. Сам Ісус хоче народитися у кожному серці, тоді ім’я Еммануїл набере особливого змісту в нашому житті.
Давайте більш детально розглянемо деякі уривки Писання, які допоможуть нам глибше усвідомити суть Христового Різдва: