Новини

Докази Божої любові

(Рим. 5:6-12) Бог доводить Свою любов до грішної людини. Який зв`язок між Святим Богом і грішником? Бог – це святість і досконалість, людина – це бруд і моральна ницість. Як може Суддя Праведний мати хороші почуття до людей, які ображають Його своїми словами і ділами?  Здавалось би, Бог має ставитись до нас з відразою. Біблія ж говорить, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. Ми знаємо, що все, написане у Слові Божому – вірно. Бог не діє по людській логіці. Згідно неї Він повинен ненавидіти нас, але завдяки логіці Бога ми маємо зовсім інше: 
  1. Бог велів Ною збудувати ковчег для спасіння людства 
  2. Він вивів ізраїльський народ з рабства і за 40 днів хотів ввести у землю, де тече молоко і мед

(проповідь Ігоря Яцишина)

Віра, здатна здивувати Христа

(Матв. 8:5-13) З цього уривку Євангелія від Матвея стає зрозуміло, що римський сотник був людиною незвичайної віри. По чому це видно? Він прийшов до Ісуса Христа по допомогу, але не як до чарівника, а як до Господа. Сотник проаналізував своє положення і визнав себе недостойним того, щоб Ісус прийшов у його дім. Він вірив у силу Слова Христа, що це Слово має силу зціляти на відстані. Сотник був поважною людиною, наділеною великою владою, проте він визнав, що йому потрібен Ісус, назвав Христа Господом прилюдно. Всі знали, що сотник займав високе положення, тому для нього це було нелегко. Сотник пішов додому оправданий, з глибокою вірою у серці.

(проповідь Леоніда Самофала)

Що приносить нещастя в наше життя, наш шлюб, нашу сім’ю?

Яка основна причина нещастя невіруючих людей? Це відсутність Писання в їхньому житті і опір Йому.
(Матв. 19:3-10) Яка причина нещастя віруючих шлюбів? Жорстокосердя до Бога і одне до одного. В шлюбі і в щоденному житті краще спостерігати за собою, бо спостерігаючи за іншими, можна впасти самому. Милувати – це давати іншій людині шанс, а не підписувати приговор. Покора – ось спасіння сім’ї.
(Матв. 19:13-14) Яка причина нещастя віруючих сімей? Спосіб життя батьків, які своєю поведінкою та життєвим прикладом заважають дітям прийти до Ісуса Христа.   

(проповідь Олега Бешти)

Мета приходу Ісуса Христа

(Луки 5:27-32) Люди призивають ім’я Господнє лише в нуждах, конфліктах і важких ситуаціях. Люди користуються Богом, бо Він їх кормить, зцілює, виганяє злих духів. Коли ж людина задовольняє свої потреби, то продовжує жити, як жила, не бажаючи нічого змінювати. Свого часу митник Матвей пішов за Ісусом без зайвих запитань, бо зрозумів, що його найбільша потреба – це Христос. У нього було все, а миру не було. Він зрозумів цінність Христа у своєму житті.
 
Одна з великих проблем людства на сьогодні – це самоправедність. Люди думають, що в них все добре. Дехто гадає, що багатий – значить щасливий, але ніхто не хоче задуматися про існування вічності.

(проповідь Ігоря Яцишина)

Сімейна зустріч

12 лютого подружні пари церкви "Воскресіння" влаштували спільний сімейний вечір. На зустріч прийшли майже усі подружжя і ніхто про це не пожалкував, тому що вечір виявився дуже цікавим і повчальним. Невимушена обстановка, оформлений у французькому стилі зал, оригінально одягнені гості та цікава програма створили неповторну атмосферу. 
Пастор церкви Олег Бешта звернувся до сімей зі словами настанови на тему подружнього життя. Він говорив про те, що люди є егоїстами і люблять тільки себе, а справжню любов нам дає тільки Бог. 

Слово, яке впливає на людське життя

(Кол. 4:3-4) Бог використовує християн для поширення Свого Царства через Слово. Подивись навколо, як багато є людей, чиє життя було докорінно змінене Словом. Потрібно жити так, щоб Слово не було скуте всередині тебе, не тримати Його у собі, бо Воно довірене нам Богом. Наші слова теж повинні впливати на людей, надихати їх, повинні мати силу, бути з благодаттю. Саме так, з такою силою говорив Христос. Можна сказати тисячу розумних слів даремно, а можна сказати три слова: "Бог любить тебе" – і змінити людське життя.

(проповідь Олександра Ахмедова)

Наповнене серце

(Івана 16:6, 22) Від чого ми засмучуємося? Наші серця можуть наповнюватися печаллю від того, що ми не чуємо Бога, не можемо вмістити Його слів, по причині власного невір’я та нерозуміння. Ми гадаємо, що розуміємо Божі слова, але буває, що це не так... Ми засмучуємося, коли зупиняємося на людях, їх словах, ділах. Якщо дивитись на людей, то ми завжди будемо залишатися у печалі. Як говорив Асаф: "Коли побачив я благоденство нечестивих, то мало не похитнулись ноги мої". І це відчуття не мине, доки ми не ввійдемо до Божої присутності. 

(проповідь Андрія Плахотніка)

Що нам дав Бог?

(Івана 17:1-3) Що таке вічність? Вічність – це сам Бог, адже хто вічний, як не Він? Бог дає вічне життя і нам через Ісуса Христа. Вічне життя – це знання Бога. Цінуйте і не забувайте день, коли Бог вас знайшов і відкрився. Що ми робимо з цим подарунком? Зберігаємо у собі? Ні, про це не можна мовчати, щоб з нами не вийшло, як з отим рабом, який закопав і "зберіг" талант, як з Адамом, якому Бог довірив своє творіння, сад, щоб той піклувався про нього... Бог теж дає нам сьогодні людей, які поряд з нами, щоб ми піклувалися про них і берегли їх. Христос розумів, що учнів дав Йому Бог і сьогодні завдяки цим дванадцятьом людям світ заповнений християнством. Бог дає нам людей для того, щоб ми допомогли їм увірувати в Ісуса. Дари і таланти даються нам не просто так, а для того, щоб ми ними служили. 

(проповідь Андрія Плахотніка)

Жива істинна віра, яка вона?

Не існує людей, які б не вірили у щось або у когось. За великим рахунком всі люди "віруючі". Питання в іншому: що нам дає наша віра? Здебільшого ми хочемо вірити у Бога на своїх умовах ("я вірю в Бога по-своєму"), та чи потрібна Богу така віра? Євреї дотримувалися усіх правил, крім головного – вони не прийняли Ісуса Христа. Богу не потрібне таке поклоніння. Він хоче зруйнувати наші твердині і навчити нас поклонятися правильно. 
Віра – це не дотримання традицій і ритуалів, не присутність Біблії в квартирі. Люди плутають віру зі знаннями, проте віра – не знання Біблії, не інформація. Справжня віра починається з покаяння. Віра – це коли Бог говорить тобі "іди" і ти ідеш. Справжню віру в Бога видно.

(проповідь Ігоря Яцишина)

Втрачений Ісус

(Луки 2:41-52) Батьки не помітили відсутності Ісуса... Вони загубили Його, незважаючи на те, що усвідомлювали всю свою відповідальність... Таке може статися і з нами. За почуттями, емоціями, утіхами, радощами буття ми можемо не помітити зникнення Ісуса. Буває, ми йдемо по дорозі свого життя і вважаємо, що Він іде поряд. Але чи так це насправді? 
Що таке Ісус сьогодні? Це Його Слово. Тому якщо в нашому житті немає Слова, а лише поверхневе християнство, це і є зникнення Ісуса. Це відсутність миру і спокою, віри і надії.  Якщо ми втрачаємо любов – ми втрачаємо Ісуса Христа. Буває, що самі ми цього і не помічаємо, тому потрібно цінувати людей, які звертають на це нашу увагу. 

(проповідь Олега Бешти)

Сторінки