Новини

Божа вірність

(2 Тим. 2:13) Вірність Бога – це Його природна риса. Якщо ми не оцінимо Божої вірності, то не зможемо стати вірними самі. 

(Плач Єремії 3:22-23) Як ця милість проявляється до кожного із нас? Богу  нічого не варто зруйнувати наш світ, проте Він терпить нас. По милості Господа ми ще не зникли. Ми встаємо вранці живі та здорові, йдемо кудись по своїх справах, бо Його милосердя не кінчається, воно оновлюється кожного дня. Кожного дня Бог проповідує Своє Слово через Писання, обставини, природу, а люди не відгукуються. Для Бога це боляче, але Він залишається вірним нам, бо Він нас любить, такою є Його Божа природа. Бог хоче, щоб ті, хто ще не усвідомив своїх гріхів, прийшли до покаяння. Його мета – врятувати та привести до Себе усіх.

Призвання Боже

(1 Петра 2:9, Іуди 1:1, Матв. 10:1) Ці вірші Писання гарно звучать, і повинні нам подобатися, але при цьому ми повинні враховувати їх контекст. Для чого нас зберігає Бог? Для чого призиває?

Призвання – це відділення тьми від світла. Це – Божа робота, процес, який відбувається у нашому житті. У Бога болить за нас серце. Він – люблячий батько і хоче, щоб ми були щасливими. Без Нього позбавитися від гріхів неможливо. Боже призвання – це новий напрямок життя, якого ми або не знали, або забули. Це Божий напрямок.

Призвання відділяє нас від темряви і призиває в своє чудне світло, щоб ми мали владу над гріхом, щоб мали силу сказати «ні», щоб не падали, а якщо навіть таке сталося, то щоб мали силу піднятися та іти далі.

Як повинен жити учень Христа

Всі ми вчимося у кого-небудь, тому задай собі запитання: чий я учень? Якщо ти не учень Ісуса, то перебуваєш на небезпечному шляху і потребуєш спасіння. Якщо ж ти учень Христа, то повинен:

1. (Івана 8:31-32) Перебувати у Слові. Писання повинно бути на першому місці. Інколи ми помиляємося, заглиблюючись тільки у служіння, але для служіння потрібна сила, яку можна взяти лише зі Слова Божого. Цю саму помилку допускали фарисеї, які прагнули ділами заслужити спасіння перед Богом. Спасіння отримується не так. Ісус сказав фарисеям, що коли вони хочуть мати вічне життя, то повинні дослідити Писання, а Воно свідчить про Нього.

Життя і сметрь

(Бут. 2:7) Господь – це джерело життя. Він дає це життя тому, кому Сам захоче. Він створив людину та поселив її у раю, забезпечивши усім необхідним. Зробив дерева та їх плоди не просто їстівними, а й приємнимидля їжі, тобто так, щоб нам було добре не тільки фізично, а й морально, щоб нам подобалось. Бог продумав таким чином усе. Він створив людину і залишався поруч, бо був прихильний до неї. Бог дав людині відповідальність, заняття, але дав наперед і нагадування про те, що коли людина не слухатиметься Його, то помре. Богом було створено 2 особливих дерева – дерево життя та дерево пізнання добра і зла. Дерево пізнання добра і зла несло в собі небезпеку для людини, тому Бог заборонив їсти його плоди.

День подяки

9 жовтня у церкві «Воскресіння» відбулося Свято жнив, коли кожен віруючий може і повинен принести Господу подяку за все, що Він робить для нас. Пустоту душі не можна заповнити нічим, крім Бога, і ніяке багатство не допоможе людині стати щасливою. Ми повинні розуміти, що за всім стоїть Бог, віддавати Йому належне та знаходитися у Його пізнанні. 

(1 Сол. 5:18) Вдячність – це воля Божа про нас у Христі Ісусі. Як нам навчитися бути вдячними Богові завжди?

(Дії 17:24-25) Бог є Творцем всього, у тому числі людини. Все, що в нас є хорошого, це творіння Боже, все погане – наше власне. Сьогодні ми не просто приходимо до церкви і змінюємося на краще, ні, це – Божа робота. Він працює з нами і преображає нас. Самостійно ми на це не здатні. Бог дає нам для життя усе – знання, вміння, таланти, здібності. Дає духовні дари і можливість служити, дає труднощі і випробування для вироблення характеру. Допускає незручності, щоб вчилися цінувати те, що маємо. Допускає конфлікти між людьми і з самими собою, щоб вчилися себе поводити самі, а потім могли навчити інших.

Істинна радість у Христі

Сьогодні трапляється так, що у християн виникає радість від чого завгодно, тільки не від церкви, не від єдності, не від спасіння. Якщо ми радіємо тільки від Божих рук, то ми нещасні люди. Треба шукати Божого лиця і не забувати, що ми спасенні для того, щоб спасати самим. Істинна радість у Христі не міняється залежно від обставин, бо в її основі лежить щось більше за ці обставини. Давайте разом розглянемо, що саме: 

1. (Луки 10:17-20) Люди часто радіють в житті не тому, чому потрібно: кар’єрі, вдалому шлюбу, багатству тощо. Це несправжня радість, з нею взагалі можна легко потрапити до пекла.

Сімейна зустріч

27 вересня подружні пари церкви "Воскресіння" зібралися на загальну сімейну зустріч для того, щоб обновитися у тому, якими повинні бути шлюб та сім’я у біблійному розумінні, обговорити питання стосунків міжчоловіком і жінкою. Пастор церкви Олег Бешта приготував для сімей корисне слово напоумлення та настанови про те, як повинна жити християнська сім’я.

Жива віра. Яка вона і як живуть ті, хто її має?

(книга Якова) Апостол Яків був пресвітером єрусалимської церкви. Він працював з іудеями, які раніше намагалися виконати Закон, а потім увірували в те, що Христос є Той, про Кого від Мойсея говорили всі пророки. На протязі свого послання Яків розглядає аспекти того, якою повинна бути жива віра. Він часто повторює, що віра без діл є мертвою. Давайте разом подивимось, які діла повинна робити жива віра:

1. Стійко переносити випробування, які дає Господь. Він хоче перевірити, удосконалити нас, щоб наша віра була випробуваною і довершеною. Бог говорить нам радіти у випробуваннях, тоді в кінці Віндасть нам вінець життя. Також апостол Яків говорить, щоб ми не звинувачували Бога у тому, що Він нібито спокушає нас, бо спокуси походять лише від нас самих.

Ісус любить кожного

(Івана 4:5-26) З цього уривку Євангелія від Івана зрозуміло, що між Ісусом Христом та жінкою з Самарії відбулася дуже важлива розмова. Євангеліє не залишило нам імені тої жінки, але дало можливість зрозуміти її життя. Воно було гріховним. З цього діалогу стає очевидним, що Христос хоче спілкуватися з грішниками. Так, ця розмова повинна радувати нас, бо з неї випливає, що Ісус бажає спілкуватися і з нами – так само грішними людьми. За часів Христа ні один поважаючий себе рабин не спілкувався би у відкритому людному місці з жінкою аморальної поведінки.Мало того, їх розділяли і національні відмінності. Самаряни та іудеї не спілкувалися. Самаряни поклонялися Богу інакше, в іншому місці. Незважаючи на це, Ісус не вважав для Себе низьким говорити з нею. Для нас це дає важливі висновки про те, що незважаючи на стать, вік, статус, положення, Ісус хоче врятувати кожного. Бог хоче спасти Своє творіння.

День Батька

18 вересня в Україні відзначали День Батька. Під час недільного зібрання пастор церкви Олег Бешта поділився з громадою деякими роздумами та настановами на цю тему:

(Бут. 22:1-18) Біблія наводить нам приклади з життя багатьох батьків. Одним з них був Авраам, який дуже довго чекав народження свого єдиного сина Ісака, а дочекавшись, дуже сильно його полюбив. Пройшов час і Аврааму довелося пройти одне з найстрашніших випробувань: Бог наказав йому принести у жертву власного сина, і Авраам не пошкодував для Бога єдине, що він любив. Так, Бог зупинив його, він не встиг умертвити Ісака, але вже встиг зробити це у своєму серці. Авраам був впевнений у тому, що Бог воскресить його дитину. Довіряйте своїх дітей Богові, як Аврам, і ви не будете посоромлені.

Сторінки