Новини

Християнське здоров'я

(1 Тим. 6:1-12) Апостол Павло завжди гостро реагував на прояви плоті, гріха та інші ознаки зараження у церкві. Він намагався вилікувати церкву від духовних хвороб і навчав цьому Тимофія. В наведеному вище уривку Послання до Тимофія Павло дуже цікаво розкриває цю тему. Якщо людина у церкві веде безвідповідальний спосіб життя, вона може заразитися духовними інфекціями. Хвороба починається з дрібниць. У хворої людини немає апетиту. Ісус є хліб і вода, а людина не хоче ні їсти, ні пити. Вона не може читати Слово, і починає помирати духовною смертю, бо перестає приймати істину. Церква теж починає реагувати, відкидаючи її, як чужорідне. Коли людина стає чужою істині, ти вже не знаєш потім, хто перед тобою. Той, хто ще недавно був другом, стає кимось іншим. Духовне безумство полягає у тому, що людина сподівається прожити далі без Бога, Який свого часу відновив їй вщент зруйноване життя… Так працює одна з найпоширеніших хвороб – гордість.

Про славу Божу

Як збудувати жертовник, щоб там явилася Божа слава? Треба покласти туди своє життя. Жертва – це те, що найтяжче робити для Бога, те, що нереально в наших очах. Наприклад, комусь буває легше пожертвувати гроші, ніж приділити час. Це і є жертва, те, що боляче робити. Особлива увага Бога прикута саме до того, що дається найважче. Жертва відображає наше розуміння того, що зробив для нас Бог.  

(Рим. 12:1) Багато хто прагне Божої присутності та слави, але нічого для цього не робить. Без жертви це неможливо досягнути.   

(Дан. 1:8, Дан. 3:14-28) Пророк Даниїл поклав у серці не осквернятися, і Бог дав йому на це сили. Друзі Даниїла відмовилися поклонятися чужим богам. Вони були готові пожертвувати життям, щоб не зрадити своєму Богові. Христос був з ними навіть у вогняній печі, куди їх кинули, і не дав загинути, щоб явилась Божа слава.

День подяки

8 жовтня церква "Воскресіння" святкувала День Подяки чи як його ще називають Свято Жнив. В цей день люди дякують Богові за даровані щедроти, благословення, урожай, за всі плоди життя, які Він дає. Служителі церкви звершили спільну молитву подяки за хліб, воду і Біблію, молилися за мир, єдність та відродження нашої країни.  

"Хто жертву подяки приносить, той шанує Мене" – говорить нам у псалмі Господь, тому ми повинні вчитися дякувати Йому не лише вустами, а усім своїм серцем та життям. Невдячна людина руйнує своє життя, бо невдячність завжди стоїть поруч із гордістю, яка не дає можливості щоденно помічати Божі милості. Задоволення приносить лише вдячне серце, яке не стане рабом пожадливості, а матиме здатність бачити Божу велич.

Божі питання до людини

На сторінках Біблії ми можемо зустріти три запитання, які у свій час Господь задавав людині. На початку створення світу ми бачимо, як Бог створив небо, землю, все, що її населяє, та врешті саму людину. Він розмістив людину в ідеальному для її існування місці. І ось уже в 3-му розділі ми читаємо історію падіння людства. Людина порушила Божі умови.

  1. (Бут. 3:9) Перше питання, яке задав Бог людині: де ти? Обмануті змієм Адам і Єва скуштували заборонений плід, внаслідок чого в них увійшли гріх і смерть. Першими померли відносини з Богом та одне з одним. Вони почали ховатися від Бога, соромитися одне одного, зникла відкритість. Ця ситуація зберігається і сьогодні: не грішники шукають Бога, а Бог шукає їх. Запам'ятайте: ворог душ людських ніколи вас не підніме, навпаки, він заведе у згубні місця і там покине. Лише Бог шукає людину, де б та не була. Лише Бог залишається поряд, Він завжди відкритий для нас. Бог хоче прийти і покрити наші гріхи. Він стукає у серця, у життя. Він послав на землю Свого Сина, щоб знайти грішників і повернути їх до раю, з якого вони пішли.

Як перебувати у мирі Божому

(Пс. 33:19, 1 Пет. 5:5-8) Люди влаштовані так, що при появі у житті складних ситуацій та важких обставин до останнього намагаються вирішити всі проблеми самостійно. І лише як остання надія звучать слова: Боже, якщо Ти є, допоможи мені! В такі хвилини примарні надії відкидаються, і ми звертаємося до єдиного правдивого та реального джерела допомоги, до якого потрібно було звертатися від самого початку – до Господа. Так, зазвичай ми сподіваємося на кого і на що завгодно, крім Ісуса Христа. І це неправильно, ми не повинні залишатися наодинці зі своїми турботами. Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. Проблема людей у тому, що їм важко змиритися перед Богом. Чомусь нам простіше коритися начальству, ніж Творцю. Для того, щоб віддати сьогодні своє життя Христу, треба насамперед змиритися і віддати всі турботи в Божі руки. Смирення – це зона комфорту поряд з Богом. Не можна бути противниками, бо коли ми живемо, сподіваючись тільки на свої сили, це теж свого роду спротив. Тому треба відгукуватися на Божу турботу, як на материнську.

Життя в благодаті Божій

У світі вираз "жити по благодаті" означає жити добре, не докладаючи до цього особливих зусиль. Ми, як церква Христа, повинні правильно розуміти поняття благодаті та бути здатними пояснити його іншим.

Що таке благодать для кожного з нас особисто? Часто у цій темі є багато помилок та оман. Дехто вважає, що на землі можна жити, як захочеться, не прагнути перемін до кращого, страждати із-за власних помилок, повторювати їх до нескінченості, зате десь там, на небесах, колись почнеться благодать. Ні, благодать починається тут і зараз, з Самого Христа. Не пізнавши Ісуса, не пізнаєш благодаті. Благодать – не якесь абстрактне поняття, це Сам Христос, Який велить нам:

  1. (Дії 17:30-31) Покаятися і визнати свою гріховність. Визнайте Христа Спасителем не на емоціях, а свідомо. Він є фундаментом благодаті. Ісус добре знав, що потрібно для того, щоб людина скуштувала благодать, тому явився на землю і пішов на хрест для того, щоб ми мали вічне життя. Після цього ми просто не маємо права жити тільки заради себе. Перше місце в житті повинен займати Христос. Якщо не познайомитися з Христом, не визнати перед Ним свій стан як грішної людини, благодать не буде діяти.

Сила, яку дає Христос

(Марка 1:7, 21-28) Ісус Христос вчив людей тому самому, чому вчили книжники і фарисеї, проте слова Ісуса дивували людей. Він говорив з силою, як Той, що має владу. Звідки виходила ця сила? Бо Христос як говорив, так і жив. Його слова підтверджувалися Його справами, Його вчення збігалося з Його життям. Слово має силу тоді, коли воно збігається з ділом. Іван Хреститель говорив, що скоро прийде Той, у Кого влада і сила, і ось Ісус прийшов і схилився перед Іваном, щоб той охрестив Його. Він схилив голову перед правдою, яка була дана Богом однаковою для всіх. Потім Христос пішов у пустелю, пройшов випробування, піст, спокусу, і лише після того пішов проповідувати Боже Царство. Він прийняв усе, що запланував для Нього Бог.

Вірна церква

(1 Кор. 1:1-3) З боку Біблії церква – це не приміщення, не куполи, це – люди, які визнають себе грішниками, каються, приймають Святого Духа і живуть далі по вірі, чекаючи на прихід Ісуса Христа. Церкву створив Сам Христос. Він віддав Себе за неї, і тепер Він – голова церкви. Все, що робиться церквою – робиться Христом. Ісус приєднав нас до церкви, дозволив нам велику честь – служити Йому. Відтепер наш обов'язок – вірно здійснювати це служіння. Що таке вірна церква Христа? Як її можна охарактеризувати? Вірна церква сумлінно та віддано звершує довірене їй Богом. У своїй діяльності церква має два основних напрямки, внутрішню і зовнішню місії.

  1. Внутрішня місія. (1 Пет. 1:14-16, Кол. 3:5-14, Еф. 4:20-24) Внутрішня місія церкви – це освячення та утримання від гріха. Якщо ми не будемо цього робити, ми будемо невірні, як церква. Вірність церкви – це наш послух. Бог – Батько. Ми – Його діти. Наскільки ми слухняні Йому?

Зціляюча церква

(Дії 3:1-12) Що було спільного між Петром, Іваном та кривим? Лише те, що всі вони знаходилися у церкві. Петро з Іваном йшли поклонитися Богові, а кривий сидів при вході до храму в надії отримати від людей щось для прожиття. Все своє життя він міг лише просити, і більше нічого. В той день, побачивши Петра та Івана, він, як завжди, почав просити милостині. Кривий бачив у них тих, хто міг допомогти у його матеріальних потребах, а Петро побачив скалічену від народження людину, якій необхідне фізичне та духовне спасіння і зцілення. В якомусь сенсі всі ми є такими: кривими, нездатними ходити Божими шляхами. Всі ми криві від гріха, всі блукаємо, як вівці, сподіваючись на милостиню від Бога. Ми чекаємо звільнення від залежностей, покращення моральних та фізичних якостей, але Бог ніколи не береться вирішувати видимі проблеми, бо вони являються лише наслідком. Господь відразу береться за головну причину, за корінь, за духовне. Бог вирішує ключову проблему людини, тоді наслідки зникають самі собою, і все стає на свої місця. Чудо – кривий став здоровим, тому зможе сам заробити на життя, хоча й доведеться трудитися. Мало того, тепер він пізнав Самого Бога, Його вічну силу і славу!

Церковний табір 2017

З 16 по 22 липня у селищі Гаразджа на Волині відбувся церковний табір церкви "Воскресіння". Майже цілий тиждень церква перебувала разом, вивчаючи Біблію по книзі Неємії та роздумуючи на різні життєві теми. Ключовим словом обговорення стало слово ВІДНОВЛЕННЯ. Як відновити у Христі себе, своє особисте духовне життя, сім’ю (чоловіка, жінку, батьків, дітей), церкву, відносини одне з одним, своє місто, країну? Відповіді на ці питання шукали та знаходили на протязі ранкових занять у групах, загального уроку, під час веселих сценок, слухання проповідей, особистого спілкування. Це було справжнє свято церкви: вивчення Писання, спілкування між собою, молитви, причастя, ігри, спорт, святковий салют, всього й не злічити. Проте основною подією стало хрещення 7 наших братів та сестер, які прийняли головне рішення у своєму житті – слідувати за Ісусом Христом. Прославляємо Тебе, Господи, і дякуємо за Твої діла і дивовижну дію у Своєму народі!

Сторінки