Новини

Як церкві протистояти спокусам?

(Мал. 2:2-9, Матв. 18:6-9) Слово "спокуса" означає те, що вабить, притягує до себе, збуджує чуття, дає прагнення чимось володіти. Інші джерела тлумачать спокусу, як зовнішній привід відступити від своїх переконань і принципів та поступити по порочній натурі, привід до гріха, як те, що веде до падіння і нечестя. Бог хоче хвалитися своїм народом, благословляти його. Натомість Богові часто доводиться рятувати народ від самого ж себе, бо народ сам себе спокушає, оставляючи закон. Існує 2 сторони спокуси: людина або спокушується або спокушує. Тобто можна бути спокушеним і бути спокусою самому. Сам Христос праведно прожив на землі 33 роки, тим не менш навіть Його життя послужило спокусою для людей, які Його відкидали. Ісус сказав, що світові буде горе від спокус, але вони мають прийти для того, щоб нас проявити. Так, спокуси прийдуть, але проблема не в них, а в тому, що ми з такою легкістю під них підпадаємо.

Ідентифікація нашого християнства

(Рим. 2:17-29) Цей уривок послання до римлян адресований іудеям. Вони хвалилися даним їм Мойсеєвим законом, проте їхнє життя цьому закону не відповідало. Іудейські духовні лідери не виконували того, на що чекав від них Бог, обмежуючись зовнішнім благочестям. Благочестивий лише зовні спосіб життя рано чи пізно себе проявить, якщо внутрішній стан йому не відповідає. Якби внутрішній стан іудеїв відповідав зовнішньому, вони б дочекалися Свого Месію та впізнали би в Ісусі Христа…

Сьогодні ми так само не маємо права обмежуватися суто зовнішньою стороною християнства. Наше життя читає Бог. Наше життя читають люди. Ми не можемо говорити людям Божої істини, якщо самі її не дотримуємося. Ми не можемо вимагати від ближніх бути духовними, якщо самі не такі…

Умови слідування за Христом

(Марка 8:34-38) В цьому уривку Євангелія від Марка Христос називає певні умови для тих, хто вирішив іти за Ним:

1.      Першою  умовою слідування за Христом є зречення від самого себе. Зректися себе означає, що перед тим, як піти за Ісусом, ми повинні усвідомити, що віднині будемо цілковито належати Йому. Керувати тепер буде тільки Він. На своїх умовах у нас не вийде бути спасенними. Умови ставить Христос, а ми лише вирішуємо, іти за Ним, чи ні. На перший погляд заклик Ісуса звучить нібито жорстко, але насправді це істинний шлях спасіння. Хто може краще знати, що нам потрібно, хто краще скерує, як не Господь Творець? Християни – це люди, впевнені у своєму Богові, які знають, що Він розпорядиться їхнім життям краще, ніж вони самі.

Братський виїзд

З 19 по 23 листопада МОЦ "Фавор" м. Радомишль гостинно приймав братів церкви "Воскресіння". Вони отримали прекрасний час для вивчення Біблії, молитви до Бога та спілкування одне з одним. І це є слава Господня та гарна подія у церкві. На протязі тижня вивчалася важлива та нагальна для братів тема: Тактика чоловіка в доланні спокус. Сьогодні світ пропонує масу інформації та різних речей, здатних відводити від Господа, тому дослідження питання, як протистояти спокусам через Слово, завжди залишається вкрай актуальним. Біблія, спілкування, молитви, відпочинок, ліс, баня... Слава Богу за те, що дає можливість наблизитися до Нього через вивчення Його Слова та щедро благословляє своїх дітей!   

Вірність – риса героїв

(2 Тим. 2:13, Рим. 3:3-4) Бог залишається вірним завжди, навіть тоді, коли невірні ми. Бути вірними Богові нам заважає гріховна природа. Незважаючи на це, приклад Христа та життєписи деяких людей, змальованих на сторінках Біблії, показують, що вірність є цілком досяжною для простої людини. 11-й розділ Послання до євреїв розповідає нам про біблійних героїв віри. Давайте разом їх розглянемо.  

Ной. (Бут. 6:8-22) Якби свого часу Ной проігнорував те, що сказав Бог, нас би сьогодні тут не було. Проте Ной послухався. Не розуміючи до кінця, що відбувається, він вірою зробив ковчег, точно дотримавшись усіх Божих вказівок. Коли Ной будував, над ним сміялися та знущалися, адже раніше люди ніколи в житті не бачили дощу. В таких умовах у Ноя могли опуститися руки, проте для нього Боже Слово поєднувалося тільки з думкою "так і амінь". В результаті Господь проявив милість, і людство врятувалося. Ной – приклад того, як, не задаючи Богу зайвих питань, спасти себе, свою сім'ю і майбутнє людства. Вірність Ноя – це повний послух Богові. Вірний той, хто слухається Бога.

Пастка спокуси

(Прип. 7:10-27, 1 Івана 2:16) Що таке "світ"? Це система мислення, якій задає тон сатана. Книга Одкровення називає світ вавилонською блудницею. Вона намагається нас потопити, спокусити. Багато хто впав на невидимому полі битви зі світом...  

У давньогрецькій міфології є одна цікава історія з циклу пригод мандрівника Одисея. Одного разу Одисей на своєму кораблі мав пропливати повз острів сирен. Сирени були істотами, які заманювали мандрівників чаруючим співом, проти якого ніхто не міг встояти, а потім убивали їх. Одисей наказав морякам заткнути вуха воском, щоб не спокуситися, а себе звелів прив'язати до щогли, бо дуже хотів послухати. Якби в той момент, коли корабель проходив біля острова, Одисея відв'язали, він обов'язково кинувся би вплав до того берега… Ця історія гарно ілюструє наше ходіння біля плотських берегів. Все, що ми бачимо у світі – це пожадливість плоті, пожадливість очей та життєва пиха. Світ невтомно демонструє нам свої гріховні бажання, і якщо ми не пильнуватимемо, ці бажання мимоволі стануть нашими. Наприклад:

Ісус об'єднує різних людей

(Марка 2:13-17) Під час Свого земного служіння Ісус зібрав довкола Себе дуже багато різних людей. Він прикликав простих рибалок, за Ним ходили митники та грішники. Це була дуже різноманітна компанія – рибаки, митники, прості та заможні люди різних категорій. Митарі заробляли збором податків для римлян. Фактично вони працювали на окупанта, але в присутності Ісуса навіть на це ніхто не зважав. Грішники – спільне для них усіх поняття, об'єднало їх. А ще їх об'єднало велике вчення Ісуса Христа. Їх об'єднала Істина. Проста істина про те, що всі люди на землі потребують спасіння, і воно поряд – у особі Ісуса.  

Одного разу вони всі разом з Ісусом пішли додому до митаря Левія Матвія та сіли при столі. Там були не тільки учні. Поряд перебували книжники і фарисеї, які прийшли побачити і почути все, що буде відбуватися.

На кого ти покладаєш свою надію?

(Івана 21:2-22) Через деякий час після розп'яття Ісуса Петро вирішив зайнятися своїм старим ремеслом –  риболовлею. Всі інші учні теж пішли за ним. По суті, вони більше нічого не уміли робити. Учні трудилися всю ніч, але нічого не зловили. На ранок Ісус чекав їх на березі, проте вони не впізнали Його. Христос знову, як колись, звелів їм ще раз закинути сітку, вони послухалися і зловили дуже багато риби. Петро зрозумів, що це Христос, і кинувся до берега. За ним поспішили інші. Коли вони вийшли на землю, то побачили розкладений на землі вогонь, хліб, рибу…

Ісус запитав учнів, чи є у них якась їжа. Вони відповіли "ні", і це було щирою правдою – у них не було ні фізичної, ні духовної їжі. Саме на це хотів вказати Своїм питанням Христос. Вони не довірилися Богові, а пішли робити те, що вважали за потрібне, без Ісуса в їх життя прийшла пустота. Так само відбувається з нами, коли ми самі, без Христа, вибираємо свій шлях, в той час як Бог пропонує нам повноту. Він уже все зробив і приготував, а ми часто шукаємо невідомо чого. Зрозумійте, у Христа все давно готове, Він чекає лише на наш прихід і спілкування.

День Біблії

29 жовтня у церкві "Воскресіння" святкували День Біблії. Це – найбільш читана і видавана книга у світі. Її щоденний тираж складає біля 33000 екземплярів. Вона перекладена на 2300 мов. Автор Біблії – Сам Бог. Її вміст – істина. Біблія – це єдине, що може поставити на місце відносини між Богом та людиною.

Зараз в Україні – свобода віросповідання. Кожний може вільно читати Боже Слово. Тим не менш більшість людей ігнорує Книгу Книг – великий Божий подарунок людству. Це велика помилка сьогодення. Треба виправляти цю ситуацію, привчати дітей до Біблії змалку, щоб пізніше вони могли свідомо та обґрунтовано обирати життєвий шлях, порівнюючи Божі цінності з цінностями, що пропонує світ.

Спрага по Слову – найбільша істинна потреба людини. Народ гине без Божого Слова. Ми маємо всередині пустку, яку може заповнити лише Господь. Інколи ми намагаємося заповнити цю пустоту якоюсь філософією, але будь-які філософські роздуми схожі на вічну розділову кому, якій немає кінця. Точку ставить лише Бог, і ця точка – "так і амінь". Видатні поети та письменники, вчені та філософи, політичні діячі розуміли велич Біблії і захоплювалися нею.

Призвання у Христі

Людина грішна по своїй природі. Бог чистий і святий. Бог, знаючи, що між Ним і людиною немає миру через гріх, віддав Свого Сина заради того, щоб кожний міг прийти до спілкування та взаємовідносин з Ним. Він будує стосунки з кожним особисто і для кожного має Свій план. До чого конкретно Бог призиває нас як церкву?

  1. До спілкування. (Івана 1:12) Більшість людей сьогодні живуть духовно одинокими, не контролюючи нічого у своєму житті, не знаючи, що буде потім. І це в той час, як Бог призвав нас до спілкування з Собою. Він чекає, поки ми прийдемо до Нього. Бог запланував відносини з нами не тільки на землі, тому хто не має з Ним відносин тут, той не матиме їх і у вічності. Що робити? Ми повинні прийняти Ісуса Христа як Свого Спасителя. Це буде першим кроком до побудови відносин з Богом.

Сторінки