Хто така людина заповіту?

(Еф. 2:11-14) Основа заповіту між людиною і Богом – це кров Ісуса Христа. Бог цінує цей заповіт, тому що це договір, підписаний кров’ю Його Сина.

(Івана 1:12) З цього вірша Євангелія від Івана видно, що всі, хто прийняв і увірував в Ісуса Христа, отримують від Бога законне право називатися Його дітьми. Невід’ємними рисами Божих дітей є розуміння ними того, що відбулося на хресті Голгофи, визнання Ісуса Своїм особистим Спасителем і тверда віра у Нього.

(Бут. 12:1-3, Рим. 4:18-22) Писання змальовує нам життя Авраама – чоловіка з халдейського Уру, який мав комфортне життя, багатство, практично усе, крім нащадків. Бог пообіцяв благословити його, дати потомство, утворити від нього численний народ. Бог велів Аврааму залишити все та слідувати за Ним, і той повірив і пішов, не знаючи, що буде далі. Піти за Богом, про Якого він тоді мало що розумів, для Авраама було нелегким рішенням, проте він зостався твердим у вірі. Це не означає, що у Авраама не було помилок, ні, він робив їх багато, але виправлявся і йшов далі, залишаючись вірним Господу. Незважаючи на всі промахи, Бог дивився на Авраама, як на людину, яка іде за Ним за будь-яких обставин і довіряє Йому настільки, що готова віддати у жертву власного сина...

Отже, людина заповіту завжди слідує за Богом. Так само потім призивав за Собою людей Христос. Він наказував залишити все і йти за Ним. Люди заповіту – це не ті, хто просто прийняв і визнав Христа, а ті, хто за Ним пішов. Люди заповіту – не ті, хто не допускає помилок, а ті, хто не залишають служіння Богові, прагнуть кращого, виправляються, не здаються і залишаються вірними. Якщо ми залишаємося вірними, Бог допоможе нам звершити будь-яку справу. Він любить мати справу з людьми заповіту. Історія Авраама – приклад неймовірної краси відносин між людиною і Богом.   

(1 Пет. 1:14-16) Людина заповіту – це людина послуху і святості. Бог чекає цього від нас.

(Еф. 4:3-6) Заповіт об’єднує. Ті, хто перебувають у заповіті, стають схожими одне на одного, тому що кожний стає схожим на Ісуса Христа.

(Мал. 3:16-18) Заповіт з Богом – це не час перебування на зібранні, а кожен окремий день нашого життя. На зібранні нас багато, всі однаково співають і посміхаються, проте Бог добре знає своїх. Якщо ви ще не є людьми заповіту, то ви стоїте далеко від голгофського хреста. Не бійтесь, вийдіть, визнайте Ісуса, і Бог зробить вас такими, якими хоче бачити. Хто втомився жити у гріхах, хто бажає виправити своє життя і шлях, виходьте та вступайте з  Ним у заповіт, який подарує вам свободу і вічне життя! Бог вже все вирішив і поставив Свій підпис, вам залишилося поставити свій…

(проповідь Івана Ренчковського)