Бути великим на землі чи в Небесному Царстві?

(Матв. 18:1-35) На час описуваних у Євангелії від Матвія подій учні ще не розуміли до кінця суті того, що відбувалося. Реально їх турбувало лише питання про те, хто буде головним у майбутньому Небесному Царстві, яке вони уявляли скоріше все-таки на землі. Мати Якова та Івана навіть підходила до Ісуса з проханням, щоб її сини сіли там у Христа по праву і ліву руку. Ісус відповів їй, що вона сама не знає, про що просить. Адже Він говорив про Свою майбутню смерть і страждання, і незабаром справа і зліва від Нього будуть розп'яті розбійники…   

Христос говорив, що для того, щоб увійти в Небесне Царство, треба не звеличитися, а зменшитися. Це означає, що які б заслуги не отримала людина за земного життя, ні в церкві, ні в Царстві це вже нікого не вразить. У Христі всі люди стають братами та сестрами, а звеличувати потрібно лише одного Господа. У Христі великий той, хто служить малому. Смирення більших – це служіння меншим.

Ще однією ознакою істинного смирення у церкві є вміння приймати ближнього. Всі ми різні, треба це приймати. Смирення – це здатність прийняти іншого та вміння поставити його вищим за себе. Багато віруючих акцентують себе на вертикальних стосунках – я і Бог, а на братів і сестер не звертають уваги. Проте відносини не можуть будуватися лише по вертикалі. Не може бути стосунків з одним лише Богом. Повинні бути відносини з людьми. Для того, щоб їх збудувати, наша любов і прощення повинні бути безмежними. Слова Христа про те, що прощати треба сімдесят разів по сім дають нам образ нескінченості, адже неможливо образити і простити 490 разів за день. В Старому заповіті гріхи порівнювалися з боргом. Бог прощає нам гріхи так само, як цар у Христовій притчі простив рабу борги. Тим не менше ми часто не можемо простити образ, які нам завдали, на фоні величезних гріхів, які простив нам Бог. Це знову та сама картина з притчі. Отже, треба жити, постійно прощаючи свого ближнього. Якщо ми не прощаємо, Бог не простить і нам. Тож пробачте одне одному. Якщо ми пережили Боже прощення, то повинні прощати самі!

Правила Небесного Царства відрізняються від правил, що панують у світі. Тому нехай Бог благословить нас досліджувати їх через Його Писання та прагнути стати великими не на землі, а у Божому Царстві!

(проповідь Андрія Корнійчука)