3 аспекти праведності або Як повинна жити Божа людина

(Єзек. 14:12-20) Бог легко може послати на землю загибель, і це вже стається: хвороби, голод, війни, катаклізми... У вказаному уривку з книги пророка Єзекіїля мова йде про 3-х людей, які в тяжкі часи не будуть здатні врятувати когось своєю праведністю, а зможуть спасти лише власну душу. Це Ной, Даниїл та Йов. Чому вони удостоїлись такої можливості? Бо в їхньому характері і способі життя була явлена праведність перед Богом. Давайте на прикладі цих 3-х мужів розглянемо 3 аспекти праведності, які є цінними в Божих очах:

  1. Послух на прикладі Ноя (Бут. 6:5-22) За часів Ноя люди були впертими у своїх гріхах, жили дуже розбещено, тому Бог вирішив їх покарати. Ной же своєю праведністю придбав благодать у очах Господніх. Якщо ми живемо серед розбещених людей, то можемо виправдовувати свої помилки тим, що знаходимося у такому середовищі. Але це неправильно. Праведна людина залишається такою за будь-яких обставин. Ной знав, що Бог – найвищий авторитет. Він побудував по Божій вказівці ковчег, розуміючи, що коли не побудує, вся його родина загине. Кожний з нас сьогодні – будівельник ковчегу спасіння для своєї сім`ї. Сім’я спасається, коли чоловік будує свій ковчег перед лицем Господнім. Над Ноєм сміялися, але він залишався слухняним. Чи залишаємося сьогодні слухняними Богові ми? Перша ознака смирення перед Ним – це послух, навіть коли це здається полишеним логіки і сенсу. Часто ми слухаємо Бога на початку, а потім стаємо дуже самостійними. Так не повинно бути, послух має бути завжди. Праведність Ноя проявилась саме у цьому. Принцип послуху Господу діє в усіх обставинах і оправдує себе за всіх умов.
  2. Поклоніння на прикладі Даниїла (Дан. 1:1-8, 6:10-11) Завойовники ізраїльтян, тримаючи їх у полоні,  намагалися стерти з пам’яті та свідомості євреїв Ім’я Господа, замінити його ідолами. Цар призначив їм все своє: їжу, одежу, нові імена. Проте юний Даниїл поклав собі у серце не осквернятися їжею з царського столу, яку приносили з капищ, де давали жертви іншим богам. Бог побачив це і розположив серце начальника євнухів, щоб Даниїлові не довелося їсти такої їжі. Поклоніння Богові не залежить від того, де ти знаходишся. Даниїл перебував у важких умовах, у країні, де все було чужим та ворожим. Проте він не обізлився на Бога, не махнув рукою, не прийняв чужої культури. Він молився і розумів, що ізраїльський народ сам винний у тому, що опинився у полоні. Даниїл продовжував поклонятися Богові у тяжких обставинах, не погоджувався на те, що пропонував йому новий для нього світ, і в результаті став третьою людиною у царстві. Навіть ставши відомим Вавилону, Даниїл не возгордився, а далі поклонявся Господу. Бог зробив масу чудес за життя Даниїла у Вавилоні завдяки тому, що він завжди щиро поклонявся Йому.
  3. Вірність на прикладі Йова (Йов 1:1-22, 2:10) В найважчі моменти свого життя Йов сказав дуже важливі, актуальні за всіх часів слова: Чи ж ми будемо приймати від Бога добре, а злого не приймемо? На протязі 42-х розділів книги Йова він не згрішив у всіх своїх роздумах і розмовах. Насправді це не була війна Йова, це була війна між сатаною і Богом, в якій лукавий був посоромлений. Вірність Йова – вічний приклад Біблії. Навкруги все тимчасове. Над всім є лише Бог, Який все контролює, тому треба довіряти Йому кожну сферу і секунду свого життя. Йов розумів це, і це допомагало йому залишатися твердим та непохитним у всіх випробуваннях.

Нехай Господь благословить мати в собі ці аспекти праведності перед Ним, бути схожими на біблійних праведників та брати з них приклад у своєму християнському житті.

(проповідь Ігоря Яцишина)